16 березня стартував проект «Громадська підтримка надання ПДЧ Україні» в рамках роботи «Євро-Атлантичного Університету», організований за партнерства Міжнародного Фонду «Відродження». Ініціатором проекту був Олег Рибачук, голова наглядової ради Фундації «Суспільність». Загалом проект направлений на підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України. 16 - 20 березня група українських експертів перебувала в Берліні та Парижі, де провели публічну презентацію проекту «Громадська підтримка надання ПДЧ Україні». Українська журналістка в Парижі Алла Лазарєва розповіла "Радіо Свобода" про те, як цей громадський проект був представлений у французькій столиці.
 
А. Л.: Українська делегація, до якої входили представники експертного середовища (це громадські структури), впродовж двох днів перебування в Парижі зустрілася з керівниками кількох французьких дослідницьких інститутів, дипломатами, політиками, журналістами. Відбувся перший етап налагодження контактів, обговорення питання, чому німці (бо два дні тому це були німці) і французи виступають проти подання кандидатури України до НАТО і чи є цьому грунтовна підтримка громадськості, чи це лише точка зору політиків.

Р.С.: На Вашу думку, від цього візиту можна очікувати конкретних наслідків для України?

А.Л.: Думаю, що від одного візиту конкретних наслідків було б чекати зарано, але, якщо цей візит стане початком великої системної роботи, то це зможе потроху змінити ставлення до України як кандидата... Члени неофіційної української делегації вважають, що треба подивитися, що відбудеться на Бухарестському самміті НАТО, і, якщо Україні не буде надано План дій для членства в НАТО, це буде одна стратегія, якщо буде таки надано цей план дій, тоді інша. У четвер вони, власне, говорили на семінарі, що великим відкриттям цієї поїздки є те, що нема остаточного рішення, попри те, що, як писали російські мас-медіа, нібито Меркель уже пообіцяла Путіну не підтримувати Україну. За інформацією української делегації, яку вони сьогодні оприлюднили, такого чіткого рішення не ухвалено, і може бути, що Україні все-таки вдасться отримати план дій. Олег Рибачук сказав у виступі, що великим сюрпризом для нього під час поїздки до Німеччини було те, що німецькі дослідники і не знали про те, що Ангела Меркель буцімто чітко пообіцяла Путіну виступити проти української кандидатури. Можливо, що не можна говорити, що Німеччина категорично виступить проти. Про це сказав пан Рибачук.

Р.С.: Чи Ви думаєте, що такі несподівані зміни можуть відбутися і у Франції?

А.Л.: Я думаю, що навряд, тому що Франція була однією з перших країн, яка визнала Косово і, згідно з моїми джерелами, французька дипломатія вирішила врівноважити за рахунок України погане враження, яке Франція справила на свого історичного партнера Росію після визнання Косова. Тобто, схоже, що французька дипломатія вирішила поміняти Україну на Косово і не на користь українського інтересу. Але побачимо, як буде. У цьому нема прозорості і висловлюються не президенти. Наприклад, у французькому випадку була тільки заява міністра з європейських питань, і не можна зрозуміти, чи це була його особиста точка зору, чи він висловлював позицію своєї країни.

Можна обережно сподіватись на позитивний для України розвиток подій, але великих підстав для оптимізму все-таки нема. Принаймні щодо Франції я була б дуже обережна в прогнозах.

Р.С.: Чи на цій зустрічі в Парижі говорили про подальші плани громадського проекту?

А.Л.: Безумовно, вони казали про те, що планують, по-перше, поїздку до Брюсселя,щоб там також провести аналогічні консультації з представниками громадськості, з представниками наукових кіл, політиками, а також зробити велику конференцію в Києві наприкінці весни або влітку за трикутником Франція – Україна – Німеччина. Експерти трьох країн могли б висловити свої точки зору, порівняти свої висновки і, можливо, змінити позицію політиків Франції і Німеччини щодо не тільки українського членства в НАТО, але й української кандидатури до Європейського Союзу.