Основні коментарі у європейській пресі присвячені ухваленню нової угоди Європейського союзу на саміті в Лісабоні. Польська газета RZECZPOSPOLITA з цього приводу пише:

Є всі підстави для радості. Переговори у Лісабоні щодо нової угоди ЄС пройшли несподівано гладко. На жаль, імідж Польщі в ЄС упродовж багатомісячного переговорного процесу часто затьмарювався неконструктивною поведінкою. Створювався образ країни, що постійно прагне якихось суперечок, і яка вставляє дрючки в колеса країнам-піонерам ЄС. Іншими словами, Польща поводила себе як гальмо Європи. У майбутньому цю роль, щоправда, можуть перейняти інші країни. Зокрема ті, які добиватимуться проведення національних референдумів щодо нової угоди ЄС. Підвести в цьому плані може насамперед Великобританія, - зауважує RZECZPOSPOLITA.

Бельгійська газета LA LIBRE BELGIQUE висловлює таку думку:

Усі по черзі 27 глав держав та урядів країн-членів спільноти підписалися під тим, що сприятимуть вступові в силу нової угоди ЄС, яка покликана змастити колеса Євросоюзу на його шляху до більшої демократії та впливу. Палкі прихильники сильнішої інтеграції, звісно, проливатимуть сльози над втратою ліричних преамбул та символів, як-от прапора, валюти, гімну, які згадувалися в проекті конституції ЄС. Але незважаючи на напади скептично налаштованих до ЄС держав, основні тези тексту були збережені, - вважає LA LIBRE BELGIQUE.

Німецька газета MÄRKISCHE ODERZEITUNG продовжує тему:

Лісабонська угода - допоки не виникне проблем з ратифікацією - створить у ЄС більше підґрунтя для переговорів. Однак вона не позбавляє його безкінечної бюрократії. (...) „Грандам” серед країн ЄС, як-от Франції та Великобританії, слід замислитися над тим, що применшує їхній вплив у нинішньому світі. „Малих”, як Естонія чи Португалія, це теж стосується. Без Євросоюзу їхні голоси на міжнародній арені навряд чи хтось узагалі почув би, - нагадує MÄRKISCHE ODERZEITUNG.

Швейцарська газета TAGES-ANZEIGER відгукується критично:

Текст угоди є важкою для читання компіляцією. Але як би там не було - вона скріплена підписами 27 глав держав та урядів Євросоюзу. Саміт зробив прорив у дебатах про роль ЄС з огляду на глобалізацію. Зокрема були створені необхідні для цього інструменти, як, приміром, посада міністра закордонних справ ЄС. Чого ще справді бракує, то це політично змістовного наповнення домовленостей, - зауважує TAGES-ANZEIGER.

Сербська газета DANAS звертає увагу на таке:

Ухваленням нової угоди ЄС вдалося розв’язати найбільшу досі кризу Євросоюзу. Хоча Європейський союз і не матиме повноцінної конституції, спільнота все ж отримає президента. Це важливий крок. (...) Британці навіть вважають, що вже знайшли прийнятного кандидата на цю високу посаду - свого колишнього прем’єр-міністра Тоні Блера, - читаємо у сербській газеті DANAS.

Австрійська газета DIE PRESSE підтримує пропозицію щодо проведення в Євросоюзі референдуму з приводу нової угоди ЄС:

Щоправда, лише за чесних умов. Це означає, що країни не повинні голосувати кожна сама за себе, а слід провести один спільний у межах ЄС референдум. Тоді ми отримаємо відповідь, чи хочуть громадяни Європейського союзу нової угоди чи ні. Усі за одного, а не кожен за себе. Кому ж така пропозиція аж зовсім не до вподоби, має іншу опцію. Нова угода вперше передбачає можливість вийти з лав ЄС. Таким чином ніхто нікого ні до чого не примушуватиме, - зазначає DIE PRESSE.

На думку британської газети THE INDEPENDENT:

Ця угода означає лише незначне оздоровлення бюрократичного організму ЄС. Не варто особливо радіти з цього. Відверто кажучи, це не було вже такою нагальною необхідністю, бо Європейський союз нормально функціонував і після розширення з 15 до 25, а потім і до 27 членів. Водночас у жодному разі не можна розцінювати нову угоду ЄС як розвиток спільноти до якоїсь федеративної супердержави. Британський прем’єр-міністр Гордон Браун досі не наважився дати відсіч критично налаштованій до ЄС пресі, а варто було б, - зауважує THE INDEPENDENT.