Президенти України та Румунії, Віктор Ющенко та Траян Басеску відкрили пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармацієй» на кордоні між двома країнами.

Президент України назвав відкриття пропускного пункту і реконструкцію мосту через р. Тиса «одним із багатьох шляхів, яким Україна йде до Європи».

Віктор Ющенко подякував особисто Президенту Румунії, дипломатам, будівельникам та всім іншим, хто доклався до відкриття нового пропускного пункту.

"Перша справа, яку ми повинні зробити: щоб Румунія стала містком між Україною і Європейським Союзом", - сказав Траян Басеску.

Пізніше двоє лідерів повідомили про спрощення візового режиму між Україною та Румунією: президент Басеску пообіцяв безкоштовні візи для українців, тоді як президент Ющенко сказав, що румуни, так само як і громадяни решти країн Євросоюзу, матимуть право на безвізові подорожі до України.

Під час одноденного візиту президента Ющенка до Румунії також обговорювалися, зокрема, нерозв’язані досі проблеми континентального шельфу у Чорному морі та питання енергетичної безпеки.

Щодо проблеми делімітації континентального шельфа, то ця справа перебуває на розгляді у Міжнародному суді в Гаазі, хоча президенти двох країн неодноразово заявляли про бажаність вирішити питання на двосторонній основі.

Основною проблемою в цьому зв’язку залишається юридичний статус острова Зміїний, який Україна вважає островом з правом на власні територіальні води, а Румунія називає Зміїний скелею без цього права.

Стурбованість в цьому зв’язку у Бухареста викликають активні дії Києва щодо розвитку інфраструктури Зміїного, зокрема створення тут населеного пункту Білий з енерегетичним постачанням, ретрансляторами мобільного зв’язку тощо.

Важливою проблемою обговорення є і євроатлантична інтеграція, особливо через приєднання Румунії до ЄС на початку цього року. Після чого президент Ющенко висловив сподівання на підтримку Бухареста українських євроустремлінь.

Один з аргументів, який використовується у контексті роз’яснень вигоди від членства в НАТО, це той факт, що за рік після оголошення про вступ Румунії до альянсу прихід іноземних інвестицій в цю країну збільшився на 140 відсотків.

Київ неодноразово зондував позиції Бухареста щодо можливого приєднання Румунії до міжнародної організації ГУАМ. Це питання, скоріш за все, буде порушене і під час нинішнього візиту , проте до останнього часу Бухарест відмовлявся від таких пропозицій, кажучи, що він задоволений статусом спостерігача.

Аналітики не виключають антиукраїнські виступи в Румунії , зорганізовані націоналістичними силами , зокрема Партією Велика Румунія, які виступають за перегляд україно-румунського політичного договору, статусу колишніх румунських територій, в тому числі Північної Буковини, Південної Бесарабії.

Серед економічних питань певні тертя може викликати реалізація намірів України підвищити ціну на електроенергію, яка експортується у країни Східної і Південно-Східної Європи, у тому числі і Румунію. Київ каже, що ціна має бути не нижчою, ніж на внутрішньому ринку.