Президент США Джордж Буш розпорядився створити ядерну зброю нового покоління. Директива Джорджа Буша покликана дати новий імпульс для створення технології ядерної зброї, яка саморуйнується.

Зараз за право почати розробку таких ядерних боєголовок змагаються дві національні ядерні лабораторії.

Новаторство полягає в тому, що державні лабораторії з розробки ядерної зброї створюють технологію, що зробить практично неможливим використання цієї зброї при потраплянні її не в ті руки.

"Теоретично атомну бомбу з подібним захистом можна буде залишити на вулиці Лос-Анджелеса або Манхеттена, і терористи не зможуть підірвати її, навіть через декілька місяців", - іронічно пише про розробку The Los Angeles Times.

За планами нова система повинна не тільки знищити електронні і механічні компоненти боєголовки, але і зробити плутоній і уран непридатними для використання в будь-яких саморобних пристроях. При цьому великим досягненням стане знищення заряду без загрози поширення радіації або вибуху.

Яким чином можна цього досягти - тримається в найсуворішій таємниці. За однією з версій, боєголовка буде містити могутню кислоту або іншу хімічну речовину, яка зробить непридатним уран або плутоній. Речовину теоретично можна переробити, але лише на високоспеціолізованому хімічному заводі.

Зараз за право почати розробку таких ядерних боєголовок змагаються дві національні ядерні лабораторії - у Ліверморі (штат Каліфорнія) і Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико). Найближчим часом уряд оголосить, яка з них займеться розробкою ядерних боєголовок нового покоління.

The Los Angeles Times зазначає, що вчені думають над технологією, яка дозволить на 100% знищити усі компоненти бомби, включаючи плутоній і уран, якщо хтось спробує її використовувати, уже три роки.

У зв’язку з цим багато експертів з ядерної зброї жорстко критикують цю програму. Вони сумніваються, чи абсолютний захист необхідний або взагалі можливий. Наприклад, колишній заступник директора лабораторії в Ліверморі Філіп Койл сумнівається, що навіть краща американська технологія зможе забезпечити захист від несанкціонованого використання. "Про це говорять що, начебто можна залишити ядерну зброю на вулицях Багдада і ніхто не буде знати, що з нею  робити, - говорить він. - Але, здається, це неправильно. Дуже багато речей можна встановити за допомогою інженерного аналізу".

Критики проекту вважають, що захоплення терористами американських бомб - це найменш ймовірна форма майбутнього ядерного тероризму. За їх припущеннями, більш ймовірний сценарій - це крадіжка високозбагаченого урану або плутонію, які можна використовувати в "брудній бомбі", або таємний ввіз у країну готової атомної бомби. Тому, упевнені вони, федеральному уряду варто усунути уже відомі слабості в забезпеченні безпеки ядерних лабораторій і заводів.

Зараз у США нараховується 6 тис. ядерних зарядів на ракетах і військових складах у таких різних регіонах, як Техас, Північна Дакота і Європа. Усі вони позначені електронними пристроями блокування і іншими системами захисту, що називаються засобами контролю, і являють собою серйозну перешкоду для терористів.

І хоча випадків викрадення американської ядерної зброї не було, США декілька разів втрачали контроль над ядерними зарядами. Вони були загублені або знищені в ході катастрофи у 1961 році в Голдсборо (Північна Кароліна), у 1966 році в Паломарес (Іспанія), у 1968 році на базі Тулі в Гренландії, а також у 1980 році в Дамаску (штат Арканзас). У зазначених випадках ядерні матеріали було виявлено і повернуто, але часом вони губилися в море.

Незадоволені системою блокування і військові, які стурбовані тим, що збій у системі контролю перешкодить у потрібний момент використанню ядерної зброю.