Вчора, після завершення самміту НАТО в Ризі, відомий політолог і дипломат, колишній радник президента США Джиммі Картера з національної безпеки Збігнев Бжезінський розповів про своє бачення нинішніх відносин між Україною і НАТО.

– Як би ви охарактеризували нинішні відносини між Україною і НАТО, особливо після брюссельських заяв Віктора Януковича про передчасність приєднання України до Плану дій щодо членства в альянсі?

ЗБ: Я б сказав, що підготовка України до вступу в Альянс просувається непогано. Ваш міністр оборони говорить, що його відомство значно просунулося в цьому відношенні. В цілому, я б сказав, що рівень готовності України до взаємодії з НАТО досить високий. Проте в Брюсселі ваш прем`єр-міністр Віктор Янукович заявив, що Україна не має наміру вступати в НАТО і не зацікавлена в приєднанні до Плану дій щодо членства в альянсі. Це рішення України, а не НАТО. Якщо країна робить чітку заяву про те, що вона бажає вступити до альянсу, то його члени таку заяву приймають. Якщо ж її сигнали свідчать про те, що країна ще не визначилася – можливо, до цього не готова громадська думка, - тоді це рішення конкретної держави. Тому ми, наскільки я розумію, вимушені зачекати.

– Як ви оцінюєте нинішню політичну ситуацію в Україні?

ЗБ: Вона незрозуміла. Є очевидною певна дворушність. Я знаю історію СРСР – таке вже було. Влада розділена, і поки незрозуміло, чим нинішня ситуація закінчиться.

– Прокоментуйте, будь ласка, результати минулого самміту? Чому, всупереч закликам Сполучених Штатів Америки, європейські країни не допустили розширення Альянсу?

ЗБ: У цьому немає нічого дивного. Проблема всіх колективних організацій полягає в тому, що, коли лідер пропонує взяти на себе нові зобов`язання, то її члени нерідко відносяться до цього прохолодно і чинять опір. Але зрештою організація, безумовно, буде вимушена взяти на себе додаткову відповідальність.

– Можливо, НАТО просто злякалося можливої негативної реакції Росії, наприклад, якби до Альянсу була запрошена Грузія?

ЗБ: Ні, я не думаю, що справа саме в цьому. Ми чітко заявили: якщо Грузія продовжить інтеграцію в НАТО, ми запропонуємо їй план дій. І якби це сталося, ми були б раді бачити Грузію в НАТО. Те ж саме можна сказати і про Україну. Але, на відміну від Грузії, в ситуації з Україною менше ясності саме з українського боку. Нам не зовсім зрозуміла позиція Києва. З одного боку, президент говорить, що Україна має намір рухатися назустріч євроатлантичному співтовариству. Це означає Євросоюз і НАТО. А з іншого боку, є заяви прем`єр-міністра, які далеко не так однозначні.