"Саме розчарування українців у революції доводить, що вона була успішною", - пише Борис Райтшустер у матеріалі, опублікованому в німецькому виданні "Focus".

Удень розпочалося шоу. З розгорнутими прапорами, кидаючи люті погляди, демонстранти підтягувалися до резиденції президента в центрі Києва; напроти них стояли сотні міліціонерів у шоломах із захисними щитками з пластику, охороняючи главу уряду.

"Знову пора"

Лише за кольором прапорів можна було зрозуміти, що на екранах показували не торішні записи "помаранчевої революції": через рік після початку мирного повстання члени колишньої молодіжної організації "Пора" у понеділок марширували до резиденції влади під жовтими, а не під помаранчевими прапорами – щоб нагадати президентові Ющенку про його обіцянки.

Кількатижневе перетягування каната

Як і прихильники "Пори", багато українців розчаровані "помаранчевою революцією". Дванадцять місяців тому сотні тисяч людей у Києві і в інших містах вийшли на вулицю, щоб висловити свій протест проти підтасування голосів на президентських виборах. Після кількатижневого перетягування каната представники старого режиму здалися, відбулася мирна зміна влади.

Чуда не сталося

Через дванадцять місяців ейфорія поступилася місцем протверезінню. Відчутного економічного підйому не було, надії на те, що корупція і сваволя влади закінчаться, не виправдалися. Старе кланове господарство дало нові паростки.

Особиста поразка Путіна

У першу чергу, у сусідній Росії контрольовані державою ЗМІ повідомляли, що українська революція зазнала поразки. Не дивно: революція в Києві стала особистою поразкою президента Володимира Путіна. Він до самого кінця робив ставку на представників старої влади, які зазнали невдачі.

Зміна корумпованих груп

Прихильникам "керованої демократії" у Кремлі будь-який прямий вплив населення на співвідношення сил при владі здається підозрілим. Вони до цього часу впевнені, що за революцією стояли іноземні сили і демонстрантам заплатили за виступ. Насправді в Києві відбулася зміна однієї корумпованої влади іншою, вважають у Росії.

Наївні надії

Навіть деякі затяті захисники української революції не хочуть заперечувати твердження Москви. Дійсно, було б наївно сподіватися, що після сімдесяти років комунізму і засилля апаратників відразу з нізвідки може з’явитися нова, непідкупна людина, яка займе керівну позицію.

Старі політики, нові люди

"Істотна зміна в тому, що сьогодні відкрито обговорюються всі помилки влади, у вільних ЗМІ, де кожен може висловити свою думку, лише так щось у майбутньому може змінитися", - вважає Володимир Полохало, київський політолог і головний редактор інтелектуальної газети "Політична думка": "Звичайно, ми не змогли змінити нашу політичну еліту, вона залишилася колишньою, однак люди стали по-іншому ставитися до неї, вони вийшли з-під опіки. От у чому успіх революції". Будь-який новий уряд тепер повинен брати до уваги, що його можуть усунути масові протести, якщо він дозволятиме собі надто багато.

Жодної пропаганди героїв

На відміну від Росії, зараз в Україні є справжня конкуренція в політиці – ніхто не може пророкувати результатів парламентських виборів, які пройдуть у березні, або заздалегідь їх визначити, вважає Полохало: "Той факт, що сьогодні люди розчарувалися в революції, що вони під дією пропаганди ЗМІ не вшановують главу держави як героя, як у Росії, що вони кажуть про його помилки – одне це є проривом убік демократії".

Різні сини

Відмінність від Росії виявляється навіть у деталях. Коли в Україні сина президента впіймали на паркуванні в неналежному місці в його BMW за 130 тис. євро, це довго обговорювалося в пресі, і глава держави змушений був вибачитися за свого сина. А коли у Росії син міністра оборони Сергія Іванова на великій швидкості збив на смерть жінку, яка переходила дорогу на зелене світло, про це дізналися лише деякі користувачі Інтернету і читачі критично налаштованих газет. Прокуратура швидко закрила цю справу.

Привід для святкування

При цьому росіяни певною мірою теж виграли від київської революції – принаймні, прості громадяни. Не в останню чергу під впливом масових протестів у Києві і зі страху, що це може повторитися в Москві, російський уряд вирішив провести велику соціальну програму. Таким чином, приблизно у 500 000 осіб, яких у вівторок ввечері очікували на святкуванні річниці революції в центрі Києва, незважаючи на всі повсякденні турботи і політичні скандали, був привід для святкування.

"Відчинені ворота"

"Штурм" резиденції президента цього разу закінчився зовсім не так, як рік тому. Якщо тоді міліціонери вперто нікого не пропускали, то цього разу вони розступилися і дали демонстрантам потрапити у святая святих української влади. Голова секретаріату президента Олег Рибачук особисто привітав учасників протесту. Ворота резиденції президента, пообіцяв Рибачук, його права рука, "завжди будуть відчиненими".