Прем’єр-міністр країни Янеш Янса прямим текстом попередив словенців про проблеми, перед якими невдовзі може постати їхня держава, якщо запропоновані його урядом консерваторів заходи заощадження не будуть втілені. "Національного дефолту" тоді не уникнути, сказав він, як, зрештою і необхідності отримання кредитної підтримки ззовні. "Політика будь-якого словенського уряду буде більш соціальною в порівнянні з вимогами, які диктуватиме нам "Трійка"", - сказав Янса на початку місяця, представляючи "урізаний" бюджет на два наступні роки.
 
Міністр фінансів Янеш Шуштершич закликає до реформ банківського сектору країни. Водночас голова Центробанку Марко Кранжек все ще сподівається на те, що Любляні вдасться уникнути звернення за сторонніми кредитами, попри те, що реформи, за його словами, досі впроваджували "занадто повільно".
 
Пастка дешевих кредитів
 
2004-го, коли Словенія разом з іншими дев’ятьма країнами колишнього соціалістичного табору приєдналася до ЄС, справи виглядали райдужно. Логічним продовженням стало і входження до єврозони 2007-го - Словенію з її розвинутою економікою та виробництвом у ЄС ставили в приклад багатьом.
 

Виявляється це була ілюзія. Звичайно, Словенія була найбільш економічно розвинутою країною серед югославських "сестер", а приєднання до ЄС пішло її економіці на користь. І все ж основою розвитку, за словами Герміне Відович з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, були доступні кредити, які Словенія, вже як член єврозони, брала на міжнародних ринках. "Словенці, після приєднання до ЄС, жили на величезних кредитах, які фінансували бум нерухомості в країні", - пояснює експерт.
 
Маючи доступ до кредитів за дешевими процентними ставками, словенські компанії будували грандіозні плани розширення діяльності, які за інших обставин ніколи б навіть не народилися. "Було зроблено багато ризикованих кроків. Багато компаній так і не отримали запланованих прибутків. Навпаки, зараз вони загрузли в боргах", - додає вона.
 
Депресивні настрої
 
Наслідки ситуації виглядають вельми песимістично. Зовнішній борг Словенії зріс удвічі за останні чотири роки і зараз дорівнює 50 відсоткам внутрішнього валового продукту. Водночас економіка країни дедалі глибше занурюється в рецесію. За прогнозами, скорочення економіки за підсумками цього року становитиме два відсотки, а наступного - півтора.
 
Безробіття теж на підйомі. Сьогодні 8,6 відсотків дорослого населення безробітні. Хоча це нижче, ніж у середньому по ЄС (10 відсотків), для Словенії ці показники є приводом для занепокоєння. Рівень безробіття в маленькій країні з населенням трохи більше двох мільйонів, зріс за останні чотири роки вдвічі.
 
Уперше з часу проголошення незалежності 1991 року словенці звикають чути погані новини. Досі тенденція була зворотною: всюди було зростання і розвиток. Поточна ж ситуація може похитнути впевненість словенців у власних силах, зауважує загребський політичний оглядач Денис Ромач.
 
Населенням шириться розпач, каже він. "Тривалий час словенці думали, що поміж усіх колишніх республік Югославії вони найкращі, найуспішніші і взагалі модель для наслідування. Лише зараз вони усвідомлюють, що помилялися", - сказав Ромач в інтерв’ю DW.
 
Економічний аналітик Герміне Відвович додає, що словенці довго жили не по кишені. "Починається витверезіння від дешевих кредитів. Бум позаду і тепер словенцям треба звикати до зовсім іншої реальності", - каже вона.
 
Словенська молодь, бачачи, що країна іде шляхом урізань і заощаджень, масово виїжджає за кордон. "Йдеться про сотні молодих людей, які щомісяця їдуть закордон. Найчастіше до Канади і Австралії. Для країни з населенням у понад 2 мільйони це серйозна проблема", - підсумовує Ковач.