Сьогодні до Сирії прибула делегація спостерігачів від ООН. Численні свідки повідомлять, що, незважаючи на домовленість про припинення вогню, яка має набути сили 10-го квітня, сирійські війська майже щоденно атакують позиції повстанців.

Масові народні виступи у Сирії почалися у березні 2011-го року. Натхненні революціями Арабської весни, люди почали протести проти тортур в поліції. Уряд відповів на це вогнем автоматів. Тоді бунт охопив всю Сирію.

Вже цілий рік президент Сирії Ассад, спираючись на добре вишколену армію, веде жорстоку війну проти своїх противників. Війну, в якій він, попри все, досі не переміг. Науковець університету Джонса Гопкінса Маріус Діб каже, що поразка Ассада неминуча:

«Не знаю, як довго ще він чіплятиметься за владу, але Ассад не має шансів утриматись при владі – щонайменше 80% населення країни виступають проти нього».

Ассад та більшість сирійської еліти належать до мусульманської секти алавітів. Більшість населення країни складають мусульмани-суніти.

У сирійського режиму не лишилось союзників в Арабському світі. Ліга арабських країн навіть виділила 100 мільйонів доларів сирійським повстанцям, а США надсилають їм комунікаційне обладнання.

Між тим план мирного врегулювання у Сирії, запропонованій міжнародним посланцем ООН Кофі Аннаном, на думку багатьох експертів, є нереалістичним. Відповідно до нього 10-го квітня урядові війська та повстанці мають одночасно скласти зброю.

Однак яким недосконалим не є мирний план, це шлях у правильному напрямку, говорить експерт інституту Близького Сходу Даніель Сервер:

«Продовження війни не потрібне ні США, ні Ассаду, ні його противникам, ні міжнародній спільноті».

Сервер каже, що навіть Росія відвернулась від Ассада, його підтримує лише президент Ірану Махмуд Ахмадінежад:

«Росіян цікавлять сирійські порти та продаж зброї. Вже зрозуміло, що Ассада буде повалено, тож Москві немає сенсу його підтримувати».

Аналітики очікують, що міжнародна спільнота буде активніше підтримувати противників Ассада. Останні ж мають надати численним етнічним групам, які живуть у Сирії, гарантії, що їх не будуть переслідувати після повалення Ассада.