Нещодавно призначений Генеральний Секретар Енергетичної Хартії Урбан Руснак є добре відомим українцям. У 2005-2009 роках він був Надзвичайним та Повноважним Послом Словацької Республіки в Україні. Тоді дипломат активно підтримував євроатлантичну інтеграцію Украни, оскільки очолював контактне посольство НАТО.

Зараз, після кількох років роботи в словацькому МЗС, де він керував проектом із зовнішньої енергетичної політики, пан Руснак уповноважений покращувати енергетичну безпеку практично на глобальному рівні.

- Енергетична Хартія як об’єднана платформа міжнародної енергетичної безпеки переживає важкі часи. Здається, про неї майже забули: європейські країни обирають національні та наднаціональні шляхи забезпечення енергетичної незалежності. Якими є Ваші плани з відродження Енергетичної Хартії?

Це правда, що держави-члени ДЕХ вказали на необхідність оновити процес Енергетичної Хартії у зв’язку зі змінами, які відбулися в світі енергетики за останні два десятиліття. Проте вони чітко заявили, що Хартія була найбільш придатним інструментом для успішного вирішення глобальних енергетичних викликів. Будучи далекими від "забування", наші держави-члени, у тому числі всі країни ЄС, розпочали модернізацію процесу Енергетичної Хартії.

У 2009 році, спеціалізована Група зі стратегії стала постійним допоміжним органом Конференції з Енергетичної Хартії – органу, що здійснює керівництво і приймає рішення. У 2010 році Конференція схвалила Дорожню карту з модернізації. Цей документ визначає конкретні завдання в сферах розширення географічного охоплення Договору, транзиту і транскордонної торгівлі, реагування у надзвичайних ситуаціях, залучення і захисту інвестицій, енергоефективності, енергетичної безпеки та взаємозалежності, а також загальної ефективності інституцій Хартії. Крім того, як частина процесу модернізації, ми залишаємося відкритими для обговорення ініціатив країн-членів, спостерігачів та інших зацікавлених держав для вдосконалення міжнародного управління енергетикою.

- Як багатосторонній механізм співробітництва заснований на широкому консенсусі, Договір до Енергетичної Хартії має бути підписаний і ратифікований всіма основними країнами-виробниками. Якими є перспективи повернення Росії до Хартії? Якою є Ваша позиція щодо так званої "ініціативи Медведєва"?

Росія була дуже активно залучена до процесу Енергетичної Хартії з перших днів його існування. Вона підписала Енергетичну Хартію 1991 року – політичну декларацію, яка заклала основи для юридично зобов’язуючого Договору до Енергетичної Хартії 1994 року. При підписанні Договору, Росія зробила вибір на користь умовного застосування ДЕХ в очікуванні ратифікації – це означало, що вона буде застосовувати Договір в тих рамках, які не суперечитимуть національному законодавству. У 2009 році Росія заявила про припинення умовного застосування ДЕХ.

Хоча точний статус Російської Федерації в процесі Енергетичної Хартії дотепер не визначений з огляду на ці події, я можу підтвердити, що Росія продовжує брати участь і відігравати роль в зустрічах Хартії, у тому числі в останньому засіданні Конференції з Енергетичної Хартії в листопаді 2011 року, і що громадянами Росії є один із заступників голови Конференції (Анатолій Яновський, заступник міністра енергетики РФ) і голова Групи з енергоефективності та відповідних екологічних аспектів (Віктор Шахін, заступник директора Російсько-німецького енергетичного агентства RUDEA).

Секретаріат забезпечив доступ для делегацій усіх країн-членів і ретельно проаналізував "Концептуальний підхід до нової правової бази міжнародного співробітництва в сфері енергетики", представлений президентом Росії Дмитром Медведєвим у квітні 2009 року і подальший "Проект Конвенції із забезпечення міжнародної енергетичної безпеки" за листопад 2010 року. Ці документи, разом із позиціями інших країн-членів, враховуються Групою зі стратегії і Конференцією з Енергетичної Хартії, відповідальними за модернізацію процесу Енергетичної Хартії.

- Довготривалі консультації щодо Протоколу про транзит наразі призупинені через змінену позицію ЄС. Коли вони відновляться?

У жовтні 2011 року Європейський Союз представили нову спільну позицію щодо переговорів навколо проекту Протоколу про транзит. За його твердженням, у зв’язку з розвитком міжнародної енергетичної ситуації, змінами у середовищі Енергетичної Хартії, а також, найважливіше, з відсутністю в останні роки прогресу в переговорах і консультаціях щодо Протоколу про транзит, переговори на поточній основі не вважаються більше доцільними. ЄС висловив готовність розглянути перезапуск переговорів на основі нового документу, який відображатиме спільну позицію країн-членів, якщо значна кількість зацікавлених сторін виявить зацікавість у таких переговорах і визнає зобов’язальний характер кінцевої угоди.

Беручи до уваги позицію ЄС, Конференція з Енергетичної Хартії доручила Групі з торгівлі і транзиту провести консультації серед членів ДЕХ, спостерігачів та представників галузі для того, щоб отримати більш детальну інформацію щодо перспектив даної ініціативи. Таким чином, протягом цього року ми проведемо кілька заходів для зацікавлених сторін, які стосуватимуться транзиту енергоносіїв і транскордонної торгівлі для отримання експертних рекомендацій. Перша така зустріч відбудеться в кінці березня. Пізніше, Група з торгівлі і транзиту запропонує можливі кроки, які має зробити Конференція з Енергетичної Хартії.

- Чи підтримує Енергетична Хартія Ініціативу прозорості видобувних галузей (EITI)? Яким чином?

В листопаді 2010 року Конференція з Енергетичної хартії ухвалила публічну заяву про підтримку Ініціативи прозорості видобувних галузей. У повідомленні наші держави-члени висловили свою підтримку EITI і визнали важливість забезпечення прозорості в сфері транзиту енергетичних матеріалів і продуктів. Ми глибоко переконані, що прозорість сприяє результативності та ефективності роботи на енергетичних ринках, і що зусилля в цій галузі повинні робитися на всіх рівнях, включаючи рівень таких міжурядових організацій як наша.

- Вам, мабуть, відомо про українсько-російські газові переговори, що тривають. На яку підтримку може очікувати Україна як член Енергетичної Хартії? Чи можливе застосування механізмів вирішення спорів Енергетичної Хартії у випадку серйозного зриву постачання газу до Європи?

Договір до Енергетичної Хартії є правовою основою для енергетичної безпеки її держав-членів. Він заснований на принципах відкритих, конкурентних ринків і сталого розвитку. Основною метою Договору є зміцнення верховенства права в питаннях енергетики шляхом створення єдиного поля правил, яких повинні дотримуватись всі уряди-учасники, уникаючи ризиків у пов’язаних з енергетикою інвестиціях і торгівлі.

На додачу до законодавчої бази, ми пропонуємо нашим членам доступ до кращих практик, набір точок відліку, а також майданчик, де розбіжності між урядами можуть бути подолані у формальній або неформальній обстановці. Хоча Секретаріат не втручається у комерційні питання, в тому числі переговори за контрактом, на політичному рівні ми надаємо підтримку всім нашим державам-членам в рівній мірі.

У безуспішних випадках транзитних спорів, Секретаріат може підтримати мирову угоду між сторонами. Однак, якщо це виявиться неможливим, стаття 7.7 Договору передбачає спеціалізований механізм врегулювання транзитних спорів, що дозволяє відносно швидку і менш формальну процедуру для досягнення врегулювання з огляду на інтереси всіх зацікавлених сторін.

- Нещодавно Секретаріат Енергетичної Хартії оприлюднив низку досліджень з інвестиційного клімату та енергоефективності. Поглиблений аналіз проводиться у країнах, які висловили бажання його провести. Що необхідно зробити Україні, щоб стати предметом таких досліджень?

Україна активно бере участь в процесі Енергетичної Хартії: насправді, Ваша країна пережила вже два огляди з інвестиційного клімату і структури ринку в енергосекторі – у 2002 та 2006 роках. Ці звіти публікуються на нашому сайті англійською та російською мовами, і доступні для всіх зацікавлених читачів. Ми були б дуже раді можливості розглянути прогрес, досягнутий Україною протягом останніх шести років у цій сфері. Щоб розпочати цей процес, українська делегація повинна довести це питання до відома нашої Групи з інвестицій. На підставі рішення Групи, огляд України може бути включений до програми роботи Секретаріату на наступний рік, але за умови, що не буде протирічити існуючому розкладу запланованих оглядів – ресурси Секретаріату дозволяють здійснювати в середньому два-три таких проекти на рік.

- Чи існують проекти Секретаріату Енергетичної Хартії, які найближчим часом втілюватимуться в Україні?

Як я вже зазначив, Україна є одним з наших найбільш видатних та активних членів, вона присутня у всіх аспектах роботи Хартії, зокрема висуненні ініціатив та зворотньому зв’язку на зустрічах груп та під час Конференції, а також управління нашої організації. Пані Наталя Бойцун з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є заступником голови Групи зі стратегії. Ми також мали кількох висококваліфікованих фахівців, відряджених до Секретаріату українським урядом. Нарешті, за підтримки тодішнього Міністерства палива та енергетики України, у липні 2010 року ми провели досить успішну міжнародну конференцію в Одесі, з акцентом на енергетичну безпеку та інвестиції в чорноморському регіоні, яку міністр Юрій Бойко відкрив своєю промовою. В даний час Секретаріат вивчає подальші можливості реалізації спільних з Україною проектів.