Липневе рішення продовжувати порятунок Греції донині не внесло позитивних змін у неспокійний фінансовий світ єврозони. З огляду на напруженість, що панує у цьому валютному союзі, в понеділок у Брюсселі знову намагалися владнати практичні розбіжності щодо грошових ін’єкцій у хвору грецьку економіку. Адже характерно те, що навіть через місяць після ухвалення нового плану допомоги країни єврозони все ще продовжують сперечатися щодо умов кредитування цієї проблемної країни.

Напруженість в єврозоні продовжує зростати, дискусії щодо грецької кризи тривають. Загальні політичні принципи другого плану міжнародної допомоги Афінам у подоланні боргової пастки тим часом були закладені ще 21 липня під час термінового європейського саміту. Установи Євросоюзу, зважаючи на сумніви світових інвесторів, намагаються владнати всі деталі цього плану якомога швидже. Неофіційно очікувалося, що це буде зроблено до кінця літа.
 
«Важливо якомога швидше прояснити всі аспекти втілення угоди саміту від 21 липня, – заявив речник єврокомісара з економічних та валютних питань Амадеу Алтафаж Тардіу. – Це має посилити довіру в зоні євро і засвідчити її здатність владнати наявні труднощі не лише у Греції, а й у всьому монетарному союзі і в Європі. Тим часом переговори на технічному рівні ще тривають».
 
Але час минув, а важливі практичні деталі так і не були узгоджені. Саме тому нинішні позачергові дебати у стінах Європейського парламенту якраз і були присвячені насущним фінансовим темам.
 
Впровадження плану надання допомоги грекам наприкінці літа суттєво загальмувала Фінляндія, яка вимагає від Афін твердої гарантії. Йдеться про заставу, яку греки мають надати в обмін на позику. Таким чином Гельсінкі намагаються гарантувати собі, що у випадку провалу цього чергового плану (дефолту Греції) їхні гроші будуть повернені.
 
Тим часом такий односторонній підхід викликав критику декількох європейських столиць, зокрема, Берліна.
 
«Виконуйте те, під чим підписалися» – Тріше
 
Голову Європейського центрального банку Жана-Клода Тріше разом із єврокомісаром Оллі Реном, головою Єврогрупи Жаном-Клодом Юнкером та польським міністром фінансів Яцеком Ростовським запросили до Європарламенту для прояснення ситуації в єврозоні. Голова центрального банку зони євро скористався нагодою, щоб вкотре закликати країни, що підписалися під рішенням саміту 21 липня, неухильно дотримуватися своїх обіцянок.
 
«Повне і вчасне втілення рішень саміту є найсуттєвішим для стабілізації євро, – заявляє Жан-Клод Тріше. – Всі уряди зони євро повинні повністю виконати те, під чим вони поставили свій підпис. Це – ключовий елемент повернення сталого та здорового наповнення бюджетів, і це є внеском до стабілізації європейського ринку».
 
Керівник головного банку співдружності водночас констатує, що напруженість у зоні єдиної європейської валюти, що об’єднує 17 країн, залишається дуже високою.
 
Та, попри численні заяви європейських лідерів і обіцянки скоординованої реакції, суттєвий різнобій у владнанні грецької кризи зберігається. Не надає позитивних сигналів і Греція. Наприкінці минулого тижня міністр фінансів цієї країни Евангелос Венізелос припустив, що цього року можливе більше, ніж передбачалося, скорочення грецького ВВП.
 
Все це провокує нові спекулятивні дії рейтингових агентств та відповідно нові хвилювання на європейських та світових ринках.