Ще зовсім недавно під час фінансової кризи агентства на кшталт Standard & Poor’s, Moody’s або Fitch нещадно критикували за завищені оцінки насправді «хворих» цінних паперів. Це привабило багатьох інвесторів і серед іншого призвело до банківської кризи 2008 року.

Сьогодні рейтингові агентства знову грають м’язами, шокуючи бізнесменів по всій планеті. Критики закидають невдало обраний момент – у розпал переговорів про мільярдні кредити для передефолтної Греції вони підливають олії у вогонь. Standard & Poor’s знизив рейтинг Греції (BB+), Португалії (A-) та Іспанії (АА), що ускладнило для цих країн отримання нових кредитів, зробивши їх дорожчими.

Німецький міністр закордонних справ Гідо Вестервеллє закликав створити незалежне європейське рейтингове агентство. Канцлер Ангела Меркель вимагала цього ще два роки тому.

У відповідь лунає: погані новини не можна притримувати з огляду на політиків. Представники рейтингових агентств кажуть, що не розуміють, у чому проблема. «Ми повинні ділитися нашими оцінками, навіть якщо це боляче», - каже керівник німецького представництва Fitch Єнс Шмідт-Бюргель. Методи оцінок, за його словами, «чіткі й прозорі».

Як би там не було, голова МВФ Домінік Строс-Кан вважає, що до оцінок агентств не варто ставитися дуже серйозно. Але чи дослухаються ринки до його точки зору?

Експерти називають допомогу Греції безперспективною

45 мільярдів євро, які Греція має отримати від ЄС та МВФ, поки не виконують своєї головної функції: заспокоїти кредиторів. Відсоткові ставки за грецькими облігаціями продовжують зростати – Афінам вже ніхто не довіряє.

За грецькими короткостроковими облігаціями інвестори вже очікують дохідності у майже 9,4 відсотка. Це рекордний показник. Кредити для Греції стають дедалі дорожчими, хоча партнери по єврозоні сподівалися, що вже сама обіцянка дати гроші Афінам заспокоїть ринки. Тепер у Берліні і Парижі серйозно бояться, що Греція перетвориться у «бездонну бочку». Експерти попереджають: 45 мільярдів євро, які цього року мають надати країни ЄС та Міжнародний валютний фонд – це лише початок. «До кінця 2011 року потрібні будуть 60 мільярдів», - зауважує професор Боннського університету Манфред Нойманн. Згодом ця цифра може сягнути 80 мільярдів, вважає економіст.