Президент Буш прибув до Єрусалиму в день проголошення незалежності Ізраїлю 60 років тому.

Пан Буш заявив, що хоче пожвавити мирні переговори між Ізраїлем і палестинцями, а також прагне, аби остаточну угоду про майбутнє палестинської держави було ухвалено до кінця його президентського терміну, що вибігає цього року.

Колишній британський прем'єр-міністр Тоні Блер в ролі близько-східного посередника заявив Бі-Бі-Сі, що це буде великим ударом, якщо палестинці не побачать суттєвих змін у наступні кілька місяців.

Але оскільки палестинці і далі політично розділені, а ізраїльський прем'єр-міністр Егуд Ольмерт послаблений звинуваченнями у корупції, - теперішні часи важко назвати сприятливими для переконування двох сторін вдатися до сміливих кроків у напрямку миру.

Нестабільність у Лівані також підкреслює сумніви щодо ефективності політики адміністрації Буша в регіоні.

Політика ізолювання Сирії та Ірану, яких Вашингтон вважає політичними і фінансовими спонсорами збройного руху Хезболла, не спрацювала.

Але проста правда полягає у тому, що саме дії Вашингтона - зокрема повалення режиму Саддама Хусейна в Іраку - повністю змінили стратегічну мапу Близького Сходу.

Небажаним для США наслідком американської політики стало посилення Ірану та шиїтських сил у регіоні. Це турбує сунітських союзників Вашингтона, зокрема у Саудівській Аравії.

Наступникові президента Буша доведеться цьому давати раду.