Головними фігурантами коментарів у європейській пресі виступають державні лідери США та Франції: Джордж Буш, який здійснює візит на Близький Схід, та Датська газета JYLLANDS-POSTEN з цього приводу пише:

З президентом Франції Ніколя Саркозі не доводиться сумувати. Упродовж бідних на новини святкових тижнів він забезпечив собі максимальний рівень уваги. (...) Спершу він влаштував мильну оперу на найвищому рівні, поїхавши на відпочинок до Єгипту зі своєю новою пасією, колишньою моделлю Карлою Бруні. (...) Згодом він наважився на критику усіх можливих міжнародних організацій, вказавши на потребу глибоких реформ їхніх структур, які, на його думку, є консервативними та закостенілими і не гнучкими до вимог часу, - пише датська JYLLANDS-POSTEN.

В італійській газеті LA REPUBBLICA на цю тему читаємо:

На прес-конференції у присутності майже шести сотень журналістів Саркозі намагався продемонструвати себе у найкращій формі: войовничо, іронічно, часом суворо з журналістами, часом люб’язно, але завжди блискуче. Французький президент продемонстрував своїй країні двогодинний промовницький феєрверк, що можна розцінювати також як намагання боротися з падінням свого рейтингу, - зазначає LA REPUBBLICA з Рима.

Німецька газета NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG висловлює таку думку:

Якщо гіперактивний французький президент за час свого перебування на цій посаді щось і продемонстрував, то це передусім непередбачуваність та тяжіння до одноосібних дій. Уявні національні інтереси він ставить понад добре партнерство. (...) За час свого президентства Саркозі вже розтратив багато довіри, виявленої йому під час президентських виборів. Протверезіння може прийти вже під час комунальних виборів у Франції, що пройдуть за два місяці, - не виключає німецька NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG.

До іншої теми. Президент США Джордж Буш здійснює багатоденне турне на Близький Схід. Газета ділових кіл Німеччини HANDELSBLATT так коментує цю подію:

Через сім років після приходу до влади президент США Джордж Буш уперше приїжджає до Ізраїлю. Навряд чи цей факт можна вважати реверансом на адресу найближчого союзника Сполучених Штатів на Близькому Сході. Але й нових ідей американський президент із собою не привезе. Якщо у Буша і був якийсь кредит довіри на Близькому Сході, він давно вже його легковажно розтратив. Тому і в близькосхідному регіоні, і в США нині більше цікавляться тим, хто стане його політичним наступником. А сам Буш вже вважається частиною історії, - зауважує HANDELSBLATT з Дюссельдорфа.

Ще одна газета з Німеччини RHEIN-ZEITUNG висловлює таку думку:

Ні ізраїльський прем’єр Ехуд Ольмерт, ні палестинський лідер Махмуд Аббас не володіють достатнім впливом, аби укласти справедливий мир. Ольмерт навіть не може зупинити будівництво єврейських поселень на палестинських землях на Західному березі річки Йордан. А Аббаса більшість палестинців вважає ставлеником США і не довіряє йому. І тим не менше президент Буш вчиняє правильно, здійснюючи візит на Близький Схід. (...) Однак техасець явно запізнився. Рішенням цього величезного завдання швидше за все займатиметься вже наступний американський президент. Залишається лише сподіватися, що йому знадобиться менше семи років, аби усвідомити свою відповідальність, - зауважує RHEIN-ZEITUNG з Кобленца.