Чимало європейських газет критикують перші зовнішньополітичні кроки британського прем’єра Гордона Брауна, особливо – його візит до США. Газети також пишуть про те, що часто хитросплетіння теорій змов, які створюються, як правило, через закритість або розколотість суспільства, втягують до своїх мережив і дуже високих представників влади. Чимало видань знову й знову аналізують можливі сценарії зміни влади в Кремлі під час виборів президента Росії навесні 2008 року.
 




 
(RadioSvoboda.Ua)
Британська «Гардіан» вважає, що рішення кабінету Гордона Брауна віддати у розпорядження США радар у Північному Йоркширі є черговою «глобальною помилкою». Газета пише, що «найбільш вірогідною стратегічною метою програми ПРО є знищення тих російських чи китайських ракет, котрі уціліють після превентивного американського удару». «Гардіан» також переконана, що Гордон Браун, передаючи британські воєнні об’єкти США, обмежує парламентську демократію і піддає свій народ ризику виключно заради блага іншої держави.

Ця ж газета не сумнівається, що своїм «зневажанням демократії Браун втягнув Британію у нову Холодну війну».

Інша британська газета, «Індепендент», вважає, що Гордон Браун менше ризикує своєю зовнішньою політикою, зустрічаючись із Джорджем Бушем, який «впевнено шкандибає до закінчення свого другого терміну». І далі «Індепендент» пише, що «для британської політики у виконанні Брауна найтяжче питання – саме майбутнє Європи, а не стосунки з Америкою. Якраз через Європу декому з мешканців браунівського намету, можливо, доведеться його покидати».

«Індепендент» має тут на увазі, насамперед, не розуміння нинішнім урядовим кабінетом в Лондоні суті проблеми з новою угодою ЄС та її впровадженням у Великій Британії.

Змови

Ще одна впливова лондонська газета, «Файненшел Таймс», пише у вівторок про «недобру репутацію» чисельних творців «теорій змов». «Зазвичай їхні автори намагаються обвинуватити у всіх бідах світу яку-небудь одну національну або соціальну групу, чи то євреїв, чи католиків, чи масонів»,- підкреслює автор статті про «теорії змов» Гедеон Рахман. Автор з «Файненшел Таймс» наводить тут статистику, що, наприклад, за опитуваннями лише 43 % британців вважають, що смерть принцеси Діани була нещасним випадком. Або ж те, що до 42% американців вважають, що уряд «приховує факти» стосовно подій 11 вересня 2001 року.

І далі автор статті стверджує, що однією з головних причин широкої популярності різних «альтернативних версій» є - «закриті суспільства на кшталт Близького Сходу, розколоті спільноти, як в США та Іспанії. По-третє, є у світі країни із секретною елітою, наприклад, Росія. Та нарешті, навіть на найвищих щаблях влади є люди певного типу, чутливі до подібних теорій», - резюмує на шпальтах «Файненшел Таймс» Гедеон Ріхтер і наводить приклади Пола Вулфовіца, свого часу другої людини в Пентагоні, та Річарда Перла, колись голови експертів оборонного відомства США, які повірили, що «за терактами в Америці стоїть саме Ірак».

Містер Неприємний

Ця ж «Файненшел Таймс» пише у вівторок, з посиланням на впливових російських політиків, що Владімір Путін повернеться до влади у Кремлі у 2012 році і буде правити Росією щонайменше до 2026 року. Газета цитує близького до Кремля політолога В’ячеслава Ніконова, онука соратника Сталіна, глави уряду СРСР В’ячеслава Молотова, який сказав, що «лише до 2026 року Путін досягне віку американського сенатора Джона Маккейна, який веде боротьбу за своє висунення на виборах президента США в наступному році».

Інша британська газета, «Дейлі Телеграф», пише у вівторок, що «якщо антагонізм – обраний курс Кремля, то Сєрґей Іванов – найкраща особа на посаді президента», маючи на увазі нинішнього першого віце-прем’єра Росії і колишнього міністра оборони та близького соратника Путіна. «Дейлі Телеґраф» також охрестила Іванова у цій статті «містером Неприємним».