Про відносини Росії та Євросоюзу напередодні саміту в Самарі пише австрійська газета DIE PRESSE:

Володимир Путін ставить Європу перед загадкою. Що варто думати про чоловіка, який вимовляє слово „демократія”, однак дозволяє силові утиски опозиції? Як слід поводитися з країною, олігархи якої розгулюють по Західній Європі з великими гаманцями, викидаючи направо й наліво мільярди євро, і які водночас використовують свій нафтовий та газовий експорт як засіб тиску? Як треба поводитися з Росією, яка знову прагне виступати на світовій сцені, однак, коли справа доходить до конкретики, її рука піднімається неохоче, як у випадку з Іраном чи Косово. Путін ризикує розпочати в Європі новий льодовий період. (...) Якщо кремлівський шеф, зважаючи на досвід з „трояндовою” революцією в Грузії чи „помаранчевою” революцією в Україні, все ще не довіряє політичній свободі народу, тоді він виконує функції владного менеджера з кадебістським вишколом, а не державного мужа з баченням кращого майбутнього для Росії, - констатує DIE PRESSE.

Німецька газета TAGESSPIEGEL міркує, як далі поводитися Європі з Росією:

Європа опинилася в складному становищі. З одного боку, вона не повинна допускати непотрібної ескалації конфлікту з Росією. З іншого боку, вона має дати ясно зрозуміти їй, що далі так справа не піде. Здається, що уряд та громадськість в Росії перебувають у стані запаморочення від національної переоцінки власних можливостей. Тому європейцям варто нагадати Путіну, що м’язи, які Росія охоче демонструє нині у зовнішній політиці, накачані штучним допінгом. Зростаючі надходження до бюджету Росії, її економічна сила пояснюються насамперед високими цінами на енергоносії. Решта галузей її економіки, як і раніше, неконкурентноздатні. Як тільки знизяться ціни на енергоносії, з Москви спаде і її великодержавна пиха. Тоді в Кремлі радітимуть, що вони ще не повністю розсварилися з європейськими партнерами, - переконана газета TAGESSPIEGEL.