Учасники політичного конфлікту в Україні велику роль приділяють тому, як їхню позицію сприймають в європейських установах. Тому залюбки тлумачать українські події для європейських чиновників. У вівторок це особисто робили український президент і прем’єр-міністр. Один – в Брюсселі, інший - у Страсбурзі.

Це був „день атаки на західному фронті” для обох українських політичних таборів, що нині перебувають у конфлікті. Президент України Віктор Ющенко, прямуючи до Великобританії, відвідав президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу та президента Європарламенту Ганса-Герда Петтерінга:

“Суть проблеми в тому, що в українському парламенті допущене неконституційне формування коаліції більшості. Коли 22го березня проурядова коаліція почала поповнювати свої ряди на персональних заявах від депутатів інших фракцій. Звідти - витоки формування парламентської кризи”.

Приблизно в той самий час з трибуни Парламентської Асамблеї Ради Європи у Страсбурзі про ситуацію в Україні розповідав прем’єр-міністр Віктор Янукович. Делегати ПАРЄ, зокрема, довідалися про те, що Партія регіонів не боїться нових парламентських виборів, уряд активно виконує рекомендації Асамблеї, а сам  Янукович вчиться демократії. Дізналися парламентарі навіть про те, чого український прем’єр говорити не хотів:

“І нарешті, ще й про наслідки політичної кризи, про які я навіть не хотів говорити. І до яких я сподіваюсь не дійде. Це – непримиренне громадське протистояння. І криза економіки, перші ознаки якої вже з’являються. Тоді це буде нищівна поразка для всіх і для України, і для Європи”.

Після виступу Януковича парламентарії ПАРЄ поставити українському прем’єру кілька запитань. І тут вони продемонстрували неабияку обізнаність щодо останніх подій в Україні. Окрім шляхів подолання української кризи, парламентарів цікавили, зокрема, подальша доля депутата Калашнікова, причини закриття ток-шоу “Толока”, чи справді є корумпованою суддя Конституційного Суду Сюзана Станік та чому Верховна Рада схотіла призначити Ківалова головою ЦВК. Янукович, зауважив, що доля Калашникова визначатиметься на з’їзді партії, до шоу “Толока” уряд України відношення не має, на суддю Станнік за допомогою обвинувачень чинився тиск, а ухвала щодо Ківалова була неправильною:

“Я не був прихильником прийняття цього рішення. Це рішення не розглядалось на уряді, воно розглядалось в парламенті і скоріш за все воно було прийняте не емоціях після підписання президентом указу. І безумовно це є негативний приклад,  яким чином можуть вирішуватися ці питання”.

Голова моніторингового комітету ПАРЄ Едуард Лінтнер в інтерв’ю “Німецькій хвилі” розповів, що виступ Януковича справив на нього враження, але остаточно свою думку він сформує тоді, коли побачить чи виконав Янукович те, що наобіцяв з трибуни ПАРЄ. Моніторинговий комітет в той же день зранку узгоджував проект резолюції по Україні, що має бути поданий на розгляд депутатів у четвер. За словами Едуарда Лінтнера, діалог був конструктивним і українські депутати від обох таборів зовсім не прагнули почубитися у стінах ПАРЄ, як про це писали деякі ЗМІ.

“Та вони сиділи далеко один від одного, так що загрози не було... У нас була деяка непевність, чи президент ухвалив вірне рішення чи ні. Думки з цього приводу представників опозиції та представників коаліції були різко протилежними. Тому ми порекомендували, щоб ці нез’ясовані речі, які є у Конституції якнайшвидше були опрацьовані”.

У цьому, за словами Едуарда Лінтнера, Рада Європи пропонує дорадчі послуги. Голова моніторингового комітету зауважив, що українські можновладці зможуть розраховувати на поради експертів, зокрема, Венеціанської комісії. 

“У Раді Європи панує занепокоєння, що в Україні цей конфлікт може досягти ескалації. Тут ми загалом прагнемо допомогти знайти шлях, щоб це питання з’ясувати мирно. Тому Рада Європи прагне допомогти, хоча й поки що не знає як”. 

Саме тому, за словами Едуарда Лінтнера, делегати ПАРЄ кілька разів запитували Віктора Януковича, чим Рада Європи нині може допомогти Україні. Український прем’єр відповів – забезпечити дотримання принципів Ради Європи. Едуард Лінтнер говорить, що на це Україна може розраховувати.