Представники 26 країн-членів НАТО висловили підтримку планові врегулювання статусу Косова, повідомила прес-служба Альянсу. План, нагадаємо, представив у Раді Безпеки ООН спеціальний представник ООН Марті Ахтісаарі. Згідно з цим планом, Косово фактично дістане статус самостійної держави і на першому етапі перебуватиме під міжнародним цивільним і військовим наглядом. Бєлград відкинув цю пропозицію, албанцям Косова вона сподобалася. Тим часом представник Росії при ООН Віталій Чуркін запропонував провести всебічну перевірку виконання резолюції ООН 1999 року, яка регулює статус Косово, а також здійснити місію Ради Безпеки ООН до Бєлграда і Пріштіни. Мета цих заходів, на думку Кремля, з’ясувати на місцях реальну ситуацію і можливість компромісу між сербами і албанцями.

(© RadioSvoboda.Ua)

Заява Віталія Чуркіна є фактично першою реакцією російської делегації після внесення до Ради Безпеки ООН плану Марті Ахтісаарі про статус Косова як майбутньої самостійної держави. Пропозиції Ахтісаарі, до речі, супроводжував лист Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна на підтримку плану.

Чого домагається Росія?

Кремль не заявляє відкрито й однозначно, що виступає проти незалежності Косова. З іншого боку, Москва пропонує кроки, які, на думку оглядачів, серйозно гальмують процес врегулювання ситуації навколо сербського краю. Саме під таким кутом зору експерти на Заході й розглядають останні пропозиції Москви щодо детальної перевірки на місці виконання резолюції ООН від 1999 року, що регулює статус косовського краю.

За словами Віталія Чуркіна, місія до Бєлграда і Пріштіни може відбутися одразу після того, як Ахтісаарі прибуде до Ради Безпеки на перше обговорення 3 квітня. Віталій Чуркін каже, що для них є логічним і насправді необхідним подивитися, де міжнародна спільнота перебуває з провадженням резолюції 1244, перед тим як з усією відповідальністю розглянути пропозицію пана Ахтісаарі.

Кремль шукає приводу, щоб ветувати план Ахтісаарі

Аналітик Радіо Свобода Віктор Ясман пояснює останню пропозицію Москви так: «Річ у тім, що Росія шукає приводу для того, щоб у майбутньому ветувати рішення ООН. Усе вказує на те, що це вето Росія таки накладе і, можливо, що це ж зробить Китай. Однак відкрито про це Росія не говорить. І причина не в Заходові, позиція якого є відомою: Сполучені Штати, ЄС, ООН – всі вони підтримують пропозицію з косовського краю. Однак Росію в цьому випадку цікавить більше позиція ісламських країн, які також підтримують створення незалежної косовської держави. Ось тому й Росія починає гру. А механіка цієї справи така. Оскільки на третє квітня призначені слухання з косовської проблеми, то росіяни, перед тим як накласти гіпотетичне вето, кажуть: ну, давайте ще раз перевіримо, як виконується резолюція з Косово 1999 року. Якщо Захід відмовиться, то вони скажуть: подивіться, ми чисті, а тому накладаємо вето, вони ж не приймають нашої пропозиції».

Втім, пропозицію Москви Захід ще не відкинув. А посол Південно-Африканської Республіки Думісан Кумало навіть погодився з російською ідеєю. Щоправда, зауважив при цьому: настав час вирішувати важливіші питання.

Насправді Росія особливо не переймається Сербією і сербами

Ще один аналітик Радіо Свобода, Петрік Мур, вважає, що позиція Росії навколо Косова не є свідченням того, що Москва піклується про Сербію і сербів. Кремлівське керівництво намагається використати Косово як важіль для отримання певних поступок від Заходу. Зокрема, щодо «заморожених» конфліктів у колишньому Радянському Союзі.

Експерти вважають, що Росія може маневрувати з косовської проблеми доти, доки вона не накладе вето в Раді Безпеки. Як тільки вона це зробить, можливості для впливу Москви зменшаться до мінімуму.

Незалежність – єдина дорога для Косова

У доповіді, яку написав Марті Ахтісаарі з косовської проблеми, мовиться зокрема: «Незалежність – це єдиний життєздатний метод збудувати політично стабільне, економічно рентабельне Косово».

Очевидно, Росія добре розуміє це. Однак визнати це поки що не поспішає.