Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час спільної пресконференції у Берліні з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, а також лідерами Латвії й Естонії, передає кореспондент Укрінформу.

"Цього року Литва виділяє 5,38% ВВП на базові оборонні витрати, а ще 1,5% – на витрати подвійного призначення та інфраструктуру. Загалом витрати Литви на оборону і безпеку наближаються до 7% ВВП, що значно перевищує зобов'язання, узгоджене на саміті в Гаазі", - сказав Науседа.

Він наголосив, що для Альянсу зараз головне – не лише ухвалити рішення, а й забезпечити їх виконання всіма союзниками.

"Якщо ми ухвалили рішення про 5% витрат на саміті в Гаазі, то набагато важливіше, щоб усі країни підтримали це рішення і виконали його до 2035 року, як було заплановано. Було б дуже суперечливо, якби одні країни досягли цього показника вже найближчими роками, а інші залишалися на рівні 2 чи 2,5%. Це природно розділить Альянс на дві або три частини, а це зовсім не сприятиме духу колективної оборони та нашій солідарності. Якщо ми визначили цілі, то маємо їх виконати – і зробити це разом", - заявив президент Литви.

Науседа також повідомив, що ініціював зміни до конституції Литви, які дозволять країні активніше брати участь у системі ядерного стримування НАТО.

"Кілька днів тому я ініціював поправку до Конституції, щоб скасувати чинне обмеження щодо можливого розміщення ядерної зброї в Литві. Ця поправка дасть Литві змогу активніше брати участь у механізмах колективного ядерного стримування НАТО", - заявив президент.