У той час, як нафтопроводом Одеса-Броди у напрямку до Одеси починають іти перші тонни комерційної російської нафти, українські та польські експерти заявляють, що у використання цього нафтопроводу у зворотньому, європейському, напрямку є майбутнє.
 

Таке майбутнє вони пов'язують зі спільними діями двох урядів, які мають винести урок з того, яким чином контроль над проектом перебрала російська сторона в особі компанії ТНК-ВР.

Незважаючи на те, що "Укртранснафта" заявила про наміри вже до кінця вересня транспортувати з Бродів до Одеси 80 тисяч тонн російської нафти, що стане першою комерційною партією пального, що піде нафтопроводом, українські та польські експерти вважають, що Київ та Варшава ще можуть розвернути його у зворотньому напрямку.

За збігом обставин, більша частина експертів, що зібралися у польському посольстві обговорити цю тему, є колишніми урядовцями, як з української, так і з польської сторони.

Перемоги-поразки

Колишній заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції, Олександр Чалий, який свого часу активно відстоював проект європейського напрямку використання нафтопроводу, каже, що його реверс став поразкою для Києва, але й ТНК-ВР, що отримала контракт на транспортування нафти цим трубопроводом, не здобула перемоги:

"Безперечно ми програли, але BT і ТНК "потерпіли перемогу". Тому що цей проект, який вони започаткували, і технічно і організаційно, практично, не може бути організований. Ми це будемо бачити найближчі півроку. Питання стояло не про реверс. Питання стояло про те, хто візьме контроль над Одеса-Броди. Контроль взяла група ТНК-BP. Вона зараз заспокоїлась і буде першою, хто буде намагатися шукати можливості прямого використання цього нафтогону. Тому що логіки у довготривалому реверсі немає ніякої. Тому на мій погляд, зараз і на корпоративному рівні виникає більше можливостей для будівництва гілки Броди-Плоцьк. В цьому контексті на мій погляд, українська преса повинна вивчити питання, наскільки BP поводить себе етично, коректно з точки зору корпоративних інтересів. Ми знаємо, що BP контролює нафтогін Баку-Джейхан, фактично блокуючи пряме використання нафтогону Одеса-Броди-Європа, вона створює певні конкурентні переваги для нафтогону Баку-Джейхан. Мені здається, питання тут у тому, щоби ми могли вивчити цей блок питань з точки зору і принципів доброякісної конкуренції і з точки зору антимонопольного законодавства".

 
Нафтопровід Баку-Джейхан - конкурент нафтогону Одеса-Броди

Олександр Чалий вважає, що тепер Польщі та Україні за допомогою Європейського Союзу треба якмога швидше і активніше добудовувати польську ділянку нафтопроводу до Плоцька.

З цим погоджуються і інші українські експерти – радник колишнього президента "Укртранснафти" Михайло Гончар та віце-президент УСПП, а в минулому заятупник міністра енергетики, Євген Сихін.

Проте між експертами виникла суперечка, яка саме нафта може піти до Європи у разі, як нафтопровід таки запрацює у цьому напрямку, а отже, з ким вести подальші переговори.

Євген Сихін твердить, що Україні не варто розраховувати на казахську нафту, бо скоріше за все, вона потече через інший нафтопровід – Баку-Тбілісі-Джейхан. До того ж, каже Євген Сихін, вона є переважно важкою нафтою з великою долею сірки, а отже, небагато європейських нафтопереробних заводів будуть зацікавлені її отримувати. А тому, мовляв, Києву та Варшаві треба спільно розробяти можливості отримання близькосхідної нафти:

"Розраховувати сьогодні на казахську чи азербайджанську нафту напевно було б занадто мрійливо. Більшість аналітиків і фахівців сходиться на тому, що цей нафтопровід працюватиме ефективніше, якщо він матиме на своєму вході близькосхідну нафту. Тобто, я говорю сьогодні про те, що потрібно повернутися до питання використання нафтопводу Олеса-Броди з урахуванням майбутньої нитки Джейхан-Самсун-Одеса-Броди, і пропоную польській стороні це розглянути. Тоді можна говорити за Плоцьк, можна говорити і далі за поставки нафти на Європу".

Економічна диверсія?

Натомість Михайло Гончар вважає, що у Києва є реальні підстави сподіватися на каспійську, і, зокрема, на казахську нафту, яка є досить різною, в тому числі і легкою, тобто такою, що споживають європейські НПЗ. На користь цього, за його словами, свідчить пропозиція від компанії Балтік Петролєум транспортувати 7 мільйонів тонн казахської нафти з родовищ у Тенгізі, яка надійшла до українського уряду саме у той момент, коли підписувалася угода між "Укртранснафтою" і ТНК ВР про реверс нафтопроводу. За словами Михайла Гончара, цю пропозицію в українському уряді навіть не розглядали:

"Реально ми маємо справу з економічною диверсією проти цього проекту, який є елементом енергетичної безпеки не тільки України і Польщі, а і Європейського союзу. І ця економічна диверсія була здійснена третьою стороною, яка відстоює свої інтереси. В цьому контексті можна звичайно робити ставку на Джейхан-Самсунг-Одеса-Броди, і в цьому є логіка і сенс. Початково, коли ще дуже обмежене коло фахівців знало про те, що на Каспії можуть бути знайдені серйозні запаси нафти, проект Одеса-Броди був зорієнтований на близькосхідну нафту. Але зараз ми не повинні випустити те, що є на Каспії".

"Українська неузгодженість"

Спостерігаючи за суперечкою українських експертів, директор укранської секції Варшавського інституту східних досліджень Анна Горська заявила, що саме неузгодженість між українцями призвела до того, що нафтопровід не запроцював у європейському напрямку, а контроль над ним перебрали росіяни:

"Що стосується становища українських сил, здаєтся і доводить ця дискусія, яку ми зараз проводимо, що в Україні ще немає однієї думки, що робити з цим нафтогоном, як робити, з ким і в якому напрямку. Скільки є представників з українського боку, стільки і різних поглядів, різних планів щодо цього нафтогону. Безперечно, це одна з причин того, що є затримки в реалізації цього проекту".

Запитання без відповідей

Сподіватися на припинення внутрішньоукраїнські суперечки щодо майбутнього нафтопроводу Одеса-Броди, на погляд польського аналітика, можна тільки після президентських виборів, після яких стане зрозуміло, чи можна ставитися серйозно до намірів змінити нинішній напрямок використання нафтопроводу.

На запитання кореспондента польського радіо, хто у Польщі винен у затягуванні переговорів щодо подовження нафтопроводу, ніхто з польських експертів не дав відповіді.