Зазначається, що 48-річна соціал-демократка прагне третього терміну на посаді прем’єрки, запускаючи голосування за сім місяців до конституційного дедлайну.

Звертається увага, що рішення прийнято після відновлення претензій президента США на арктичну територію на початку січня. Виниклий розкол посилив позиції Фредеріксен, підкріпивши її імідж дисциплінованого та стійкого лідера в періоди національної напруги.

Хоча криза навколо Гренландії «ні в якому разі не завершена, нам вдалося її подолати», – сказала Фредеріксен у своїй промові в четвер у парламенті, додавши, що Данія на наступних виборах повинна визначити свою позицію у відносинах зі США.

Фредеріксен вперше прийшла до влади в 2019 році та утримала прем’єрство після виборів 2022 року, незважаючи на слабший результат партії, сформувавши широку коаліцію з лібералами та новою центристською партією Модератів.

Її каденції позначились суперечками, що вплинули на рейтинг удома: зростання вартості життя та невдоволення рішенням скасувати державне свято коштували Фредеріксен підтримки виборців.

Минулого року її соціал-демократи втратили політичний контроль над Копенгагеном вперше за понад століття, сигналізуючи про ослаблення підтримки серед міських виборців, які довго були базою партії.

Останнє опитування Voxmeter для Ritzau фіксує підтримку соціал-демократів на рівні 22,1%, порівняно з 27,5% на виборах 2022 року.

«Навіть якщо її партія зазнає значної невдачі, важко уявити результат майбутніх виборів, у якому Метте Фредеріксен не стане прем’єр-міністеркою», - заявив професор політології Університету Копенгагена Каспер Мьоллер Хансен, який спеціалізується на вивченні поведінки виборців.