Зокрема, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня сказала, що Рига готова брати участь у таких обговореннях.

«Ядерне стримування може дати нам нові можливості. Чому б і ні?» — зазначила вона, застерігши водночас, що будь-які кроки мають відповідати «нашим міжнародним зобов’язанням».

Зі свого боку, заступниця міністра оборони Естонії Туулі Дунетон заявила, що її країна не виключає можливості приєднатися до переговорів на ранній стадії щодо спільного ядерного стримування в Європі.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон у промовах на Мюнхенській конференції торкалися питання європейського ядерного стримування.

Макрон згадав про необхідність «переосмислити ядерне стримування», враховуючи також застосування звичайної зброї, такої як далекобійні ракети.

Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що «ядерне стримування є важливою темою» на цьогорічній конференції.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен також узяв участь у закритій дискусії на цю тему на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

Як зазначається, два європейські високопосадовці заявили, що європейські країни теоретично можуть допомогти підтримати ядерний потенціал Франції, надавши звичайні військові засоби, такі як підводні човни.

Париж також може розглянути можливість збільшення свого ядерного арсеналу коштом субсидій від інших країн, додали джерела.