Про це повідомляє МЗС КНР, передає Укрінформ.

«Ми досягли консенсусу щодо відновлення механізмів діалогу в різних сферах, поглиблення взаємовигідної співпраці, підтримки багатосторонності, спільного вирішення глобальних викликів та протидії односторонньому тиску (жорсткій тарифній політиці США – ред.)», - наводить зовнішньополітичне відомство слова свого очільника Ван Ї.

Міністр також розповів про зрушення в питанні врегулювання територіального конфлікту на китайсько-індійському кордоні.

«У питанні кордону ми досягли нових домовленостей, що стосуються регулярного контролю, підтримання миру та спокою в прикордонних районах, врегулювання чутливих аспектів та початку переговорів про делімітацію кордонів у тих районах, де для цього є умови», - зазначив глава МЗС.

На його переконання, незалежно від ситуації, Пекін та Нью-Делі повинні сприймати один одного як партнери, а не суперники, прагнути врегулювання розбіжностей і не дозволяти прикордонним суперечкам впливати на двосторонні відносини в цілому.

«У нинішній міжнародній ситуації стратегічна значущість китайсько-індійських відносин стає дедалі помітнішою», - підкреслив Ван Ї.


Китай та Індія не мають юридично оформленого демаркованого кордону у високогір’ї Гімалаїв. Там дві країни розділяє лінія фактичного контролю прикордонних територій їхніми військовими. Ця неврегульованість впродовж десятиліть залишається ключовим джерелом напруженості у відносинах, оскільки жодна зі сторін не мала наміру йти на поступки, висуваючи максималістські вимоги.

Останнє серйозне загострення сталось у травні 2020 року, коли у гірській області Ладакх відбулися зіткнення між індійськими та китайськими військовослужбовцями. Нью-Делі та Пекін стягнули туди понад 50 тисяч солдатів та офіцерів, важку артилерію, танки й авіацію.

Після того інциденту сторони фактично заморозили двосторонні зв’язки - від торгівлі й технологій до культурних і гуманітарних обмінів, припинили пряме авіасполучення та відкликали акредитації журналістів.

Ознаки деескалації з’явились у жовтні минулого року після переговорів Сі Цзіньпіна та Нарендри Моді на полях саміту БРІКС у Казані, коли дві країни досягли угоди про спільне патрулювання вздовж спірних ділянок кордону.

Сприяла пожвавленню двосторонніх відносин і жорстка тарифна політика Дональда Трампа, який збільшив до 50% загальне мито на імпорт з Індії, через те, що вона продовжує закуповувати російську нафту.