Таким чином Тегеран хоче в найкоротші терміни модернізувати свої військово-повітряні сили, китайські літаки розглядаються як доступна і дешева альтернатива російським Су-35.
J-10C — однодвигунний багатоцільовий винищувач, який характеризується Китаєм як більш доступна альтернатива західним F-16V і Gripen E. Ціна за одну одиницю варіюється від 60 млн дол.(базовий комплект) до 90 млн дол.(із запчастинами, гарантією, озброєнням і навчанням пілотів).
Востаннє Іран купував чотири російські Су-35, контракт щодо яких був підписаний в 2023 році. Всього Тегеран замовив 50 літаків, кожен з яких зараз коштує понад 100 млн дол, але через війну в Україні поставки з РФ призупинились.
Іран мав намір купити J-10C вже давно: у 2015 році планувалось укласти контракт з Китаєм на поставку 150 винищувачів, проте угода загальмувалася, оскільки Пекін наполягав на оплаті в іноземній валюті, в той час як Тегеран, маючи її дефіцит, пропонував бартерний розрахунок нафтою і газом. Також заважало збройове ембарго ООН щодо ісламської республіки. У 2020 році ці обмеження були зняті, і переговори поновилися. Однак запити знизились, і Іран хотів придбати 36 літаків, але сторони знову не змогли узгодити оплату. Нині ситуація змінилася: 24 червня США дозволили Китаю офіційно купувати нафту з Ірану без загрози введення санкцій, що підвищило шанси на укладення контракту.
За інформацією Military Balance за 2025 рік, до війни з Ізраїлем ВПС Ірану мали близько 150 винищувачів – це були в основному застарілі моделі американського виробництва, які дісталися країні ще до ісламської революції. Серед них F-4 Phantom II, F-5E/F Tiger II і F-14A Tomcat. Також на озброєнні залишаються 18 МіГ-29А/УБ, поставлені наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років, проте більшість з них втратила боєздатність через відсутність запчастин і складність обслуговування. Під час нещодавньої війни з Ізраїлем, до якої в кінці підключились США, за даними іранського агентства Tasnim, ВПС Ірану втратили до 30% застарілих літаків, включаючи F-4 Phantom і F-14 Tomcat, закуплені ще до 1979 року.
|