Про це з посиланням на власні джерела в уряді США повідомляє The Wall Street Journal.

Інцидент стався на верфі неподалік міста Ухань у центральному Китаї наприкінці травня – початку червня, проте відомо стало тільки зараз. Китайська влада намагалася приховати цей факт і наразі жодне причетне відомство не коментує втрати субмарини.


Востаннє підводний човен бачили навесні біля пірсу на річці Янцзи, де його готували до виходу в море.

На опублікованих WSJ супутникових знімках компанії Planet Labs із зображенням цього ж пірсу на початку червня біля нього вже не видно субмарини, натомість стоять кілька великих морських кранів, які, вочевидь, намагаються дістати її з дна.


Уряд США не має відомостей про те, чи знаходилось на підводному човні на момент аварії ядерне паливо, хоча ряд неурядових експертів припускають таку можливість. Відомо лише, що на місці аварії китайські фахівці не брали проби води чи навколишнього середовища для перевірки радіаційного фону.

Доля екіпажу судна невідома. Жодної інформації про жертв немає, проте серед китайських моряків можуть бути загиблі й поранені.

Також зазначається, що затоплення нової атомної субмарини, яку збудували на новій сучасній верфі, уповільнить розширення військово-морський флоту Китаю, включаючи збільшення флоту атомних підводних човнів. На сьогодні Китай уже має найбільший у світі військово-морський флот із понад 370 кораблями та продовжує його посилювати новими бойовими одиницями.

В оборонному відомстві США вважають, що китайські ВМС намагалися приховати втрату нового і першого в своєму класі атомного ударного підводного човна, оскільки на додаток до очевидних питань до стандартів підготовки його екіпажу та якості обладнання цей інцидент порушує глибші проблеми внутрішньої підзвітності армії КНР і нагляду за оборонною промисловістю Китаю, яка давно страждає від корупції.

Сполучені Штати зазнали подібної невдачі у 1969 році, коли атомний підводний човен USS Guitarro, пришвартований на верфі в Каліфорнії, затонув через ряд помилок будівельників. Для його повернення до бойового складу ВМС знадобилося майже три роки.