Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу НАТО.

"Визнаючи роль ДЗЗСЄ як основи євроатлантичної архітектури безпеки, ситуація, за якої держави-учасниці Альянсу дотримуються договору, а Росія ні, була б нестабільною. Тому, як наслідок, держави-учасниці ДЗЗСЄ мають намір призупинити дію ДЗЗСЄ на стільки часу, на скільки це буде необхідно, відповідно до їхніх прав за міжнародними нормами", – йдеться у повідомленні.

Це рішення підтримали усі країни-члени НАТО.

Водночас, як наголошується в повідомленні, члени Альянсу залишаються єдиними у своїй відданості ефективному контролю над звичайними озброєннями як ключовому елементу євроатлантичної безпеки.

У НАТО продовжуватимуть консультуватись і оцінювати наслідки нинішніх безпекових умов і їхній вплив на безпеку Альянсу.

Після того як Росія оголосила про свій намір вийти з договору цього року, в НАТО засудили це рішення, заявивши, що воно підриває євроатлантичну безпеку.

Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі 16 державами НАТО (Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Туреччина та Франція) та шістьма державами організації Варшавського договору (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР та Чехословаччина) і набув чинності 9 листопада 1992 року.

Угода встановлювала квоти на кількість військової техніки, яку могли мати країни-підписантки, включаючи танки, артилерію, вертольоти та літаки.

Участь Росії в договорі було призупинено в липні 2007 року указом президента Владіміра Путіна, а 29 листопада 2007 року було ухвалено відповідний закон.

7 листопада Росія остаточно вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ).