Про це глава держави заявив у неділю в інтерв’ю телеканалу ZDF, передає кореспондент Укрінформу.

«Німецька позиція щодо заборони касетних боєприпасів залишається правильною, але в нинішній ситуації вона не повинна ставати на заваді Сполученим Штатам», - підкреслив президент.


При цьому нагадав, що саме він підписав міжнародну угоду про заборону касетних боєприпасів в Осло в 2008 році як тодішній міністр закордонних справ ФРН.


Політик також послався на настрої в німецькому суспільстві, на те, що для німців не може стояти питання, на чий бік встати в цій війні, «адже рідко буває так чітко як зараз зрозуміло: хто є злочинцем і хто жертвою».

«Війна може завершитися хоч завтра, якщо Росія пошле своїх солдатів назад. Якщо ж Україна припинить оборонятися, або ми не подбаємо про те, щоби вона залишалася обороноздатною, це стане кінцем України», - сказав Штайнмаєр.

Водночас він із жалем констатував, що не бачить наразі умов для перемир’я.


З огляду на очікування України від саміту НАТО в Вільнюсі, Штайнмаєр висловив сподівання, що союзники знайдуть консенсус щодо безпекових гарантій. При цьому він не конкретизував, що це можуть бути за гарантії та ухилився від відповіді щодо майбутнього членства України в Альянсі.

Говорячи про багаторічну політику залучення Росії, президент зауважив, що бажання створити спільну з РФ архітектуру безпеки було не лише в Німеччини, але також у інших західних партнерів, зокрема, США.

«Але це не спрацювало зрештою, і нам це не вдалося», - визнав він і закликав зробити висновки на майбутнє.


На думку Штайнмаєра, зрозумілим є те, що безпекова архітектура Європи в майбутньому не буде спільною з Росією, натомість доведеться витрачати великі гроші для того, щоб від цієї країни захиститися.