Це будуть треті в історії країни прямі вибори президента.

Наступного керівника Чехії оберуть із дев'яти кандидатів, які виконали встановлені законом умови та були допущені до президентських перегонів. Серед них: Андрій Бабіш - колишній прем'єр-міністр Чехії та голова парламентського руху ANO; Ярослав Башта - депутат парламентського руху "Свобода і пряма демократія" (SPD); Марек Ґілшер - сенатор, фракція "Старости"; Карел Дівіш - підприємець у сфері інформаційних технологій; Томаш Зима - колишній ректор празького Карлового університету; Дануше Нерудова - колишня ректорка Університету імені Менделя, Брно; Петр Павел - генерал армії у відставці, ексначальник Генерального штабу Армії Чеської Республіки, колишній голова Військового комітету НАТО; Йозеф Стржедула - голова Чесько-Моравської конфедерації профспілкових організацій; Павел Фішер - незалежний сенатор.


Якщо ніхто з кандидаток і кандидатів не зможе набрати понад 50% голосів, 27 і 28 січня відбудеться другий тур виборів нового керівника Чеської Республіки. У ньому візьмуть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів під час першого туру.

Чехія є парламентською республікою. Законодавча влада представлена двопалатним Парламентом, що складається з Палати депутатів і Сенату, виконавча влада - президентом та урядом.

Згідно з Конституцією, основні правомочності належать уряду, влада президента досить обмежена.

На президентській посаді з 2013 року залишається Мілош Земан.

Президентські вибори відбуваються раз на п'ять років, парламентські - раз на чотири роки, якщо не були оголошені дострокові вибори.


Вибори в Сенат відбуваються раз на два роки.

У Палаті депутатів засідають 200 осіб, у Сенаті - 81.