Американський аналітик Чарльз Фейрбенкс, директор центру Середньої Азії і Кавказу університету Джона Хопкінса, перебуваючи у Грузії,  відповів на запитання щодо стосунків Грузії, Росії та США.

Бі-Бі-Сі: Чи можна стверджувати, що результатом переговорів у Вашингтоні стало підтвердження стратегічного партнерства між Грузією і США, а Америка дала чітко зрозуміти, що не залишить Грузію на самоті на тлі її протистояння з Росією?

Ч. Фейрбенкс: Це, звичайно, те, що хотів почути Саакашвілі, але з того, що відомо про перебіг переговорів, незрозуміло, чи задовольнив президент Буш грузинського колегу. У самій Америці лунало чимало критики на адресу Буша за те, що він недостатньо жорстко поставив перед президентом Путіним питання про неприпустимість тиску Росії на країни колишнього СРСР.

Бі-Бі-Сі: Може президент Буш береже найжорсткіші заяви на свій виступ у Санкт-Петербурзі під час саміту Великої Вісімки?

Ч. Фейрбенкс: Можливо, це так, але це важко передбачити з результатів зустрічі у Вашингтоні. Власне, сам факт, що Буш вирішив зустрітись із Саакашвілі саме напередодні саміту вісімки, давав підстави припускати, що його риторика буде жорсткішою. Зміст його виступу в Санкт-Петербурзі визначатиметься Білим Домом у зовсім інший спосіб, аніж зміст його розмови з грузинським лідером. З одного боку, Саакашвілі може бути задоволений заявою Буша про підтримку прагнень Грузії стати членом НАТО, але з іншого - питання Росії не лунало так чітко, як би того хотів грузинський керівник.

Бі-Бі-Сі: Членство в НАТО було однією з програмних обіцянок Міхаїла Саакашвілі, коли він заступав на посаду президента. Чи, на вашу думку, Грузія впевнено просувається до цієї мети?

Ч. Фейрбенкс: Я гадаю, що ні, оскільки серед членів НАТО існує серйозна опозиція залученню Грузії. Ці країни посилаються на брак демократичних перетворень у Грузії, поширену корупцію та низку інших проблем, які не задовольняють вимоги членства у блоці. Це питання є дуже важливим для самої Грузії, де значна частина населення сподівається на виконання обіцянки президента Саакашвілі, але на мою думку, без додаткового поштовху і тиску на союзників з боку США, у найближчому майбутньому цього не станеться.

Бі-Бі-Сі: Але хіба сам Альянс не зацікавлений у тому, щоби отримати нового члена на Кавказі, що дасть можливість збалансувати вплив Росії у тому регіоні, і, можливо, навіть отримати нові бази НАТО на території Грузії?

Ч. Фейрбенкс: Гадаю, треба чітко розрізняти між членством у НАТО і базами НАТО. Створення баз НАТО у Грузії надзвичайно розлютило би Росію, і мені здається, не мало би стратегічних переваг, адже НАТО вже має бази у сусідній Туреччині. Але просто членство Грузії справді відповідало би інтересам самого альянсу.

Бі-Бі-Сі: Останнім часом були припущення, що під час саміту вісімки Грузія може вдатися до спроби силового вирішення проблеми Південної Осетії і ледь не готує наступ на цю бунтівну територію. Наскільки, на вашу думку, обґрунтовані подібні чутки?

Ч. Фейрбенкс: Я гадаю, що цього не станеться, хоча самій Грузії цілком очевидно уривається терпець і там, напевно, є прихильники силового варіанту. Але, безумовно, під час зустрічі у Вашингтоні Буш застеріг Саакашвілі від подібного кроку. Тому я був би дуже здивований, якби подібний наступ розпочався, хоча дії грузинського уряду не завжди можна передбачити.

Бі-Бі-Сі: Якщо заторкнути економічний аспект - перед візитом до США президент Саакашвілі заявив, що російський бойкот грузинських товарів, насамперед вин і води Боржомі, матиме позитивний ефект, оскільки примусить Грузію шукати нові ринки, поглиблювати власні реформи. Чи не виглядає це такою собі бравадою, адже економіка Грузії насправді надто залежна від Росії?

Ч. Фейрбенкс: Насправді бойкот завдав величезної шкоди, і ми ще не знаємо усіх найгірших наслідків. Грузія не має великого досвіду міжнародного маркетингу, і пошук нових ринків збуту може тривати довго. Можливо, Росія сама раніше відмовиться від бойкоту, оскільки політичні наслідки такого кроку будуть незворотними, якщо Москва прагне зберігати вплив на Грузію. Але для самої Грузії економічні перспективи є дуже невтішними.