З огляду на поступову нормалізацію життя в європейських країнах після пандемії COVID-19 слід очікувати активізації кібератак на естонські державні структури з боку РФ та пожвавлення діяльності російських агентів у країнах, де упродовж останніх років за шпигунство були публічно вислані російські дипломати.

Про це йдеться у традиційному щорічному звіті Департаменту охоронної поліції (КаПо) Естонії, який відповідає за захист конституційного ладу та контррозвідку, передає Укрінформ з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Так, у розділі звіту «Захист конституційного ладу» перше місце посідає глава «Операції впливу Кремля в Естонії», де детально окреслено підходи, які практикувала російська сторона протягом 2020 року, зокрема в контексті поширення серед естонського населення дезінформації щодо COVID-19 або святкування річниці «Великої Перемоги».


Естонські контррозвідники також відстежують ситуацію із використанням Кремлем інструментарію РПЦ для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. Характерно, що, на переконання КаПо, заснування у 2018 році Православної церкви України та її визнання з боку Вселенського Патріархату істотно послабило позиції РПЦ. У відповідь Кремль намагається активізувати церковний чинник впливу на сусідні країни, при цьому естонський напрям є одним із пріоритетних.

Особливе занепокоєння викликає дедалі очевидніша ставка РФ на роботу із молоддю, насамперед російськомовною. У КаПо чітко визначають стійке прагнення РФ сприяти поглибленню розколу естонського суспільства, передусім за мовною ознакою («бажання Кремля підтримувати розділену двомовну освіту в Естонії в інтересах розколу соціуму не зникло…»). Відповідними проєктами активно опікуються дипломати посольства РФ в Естонії, йдеться у повідомленні.

Згідно зі звітом естонської спецслужби, паралельно фіксується спроба Москви переосмислити підходи у впровадженні інструментарію «м’якої сили» (хоча росіяни намагаються замінити цей термін на нейтральніший «гуманітарні акції»), про що опосередковано свідчать і кадрові зміни в керівництві відповідних структур, на кшталт Фонду підтримки й захисту прав співвітчизників за кордоном або «Россотрудничества» (новий керівник останнього Євген Примаков розглядає «гуманітарне співробітництво» із державами Балтії як довгостроковий пріоритет).