Чимало оглядачів були здивовані несподівано теплими тонами в заявах російського президента, який під час зустрічі з Віктором Ющенком в Астані заговорив про те, що вперше росіяни мають справу з таким українським керівництвом, яке "робить те, що говорить."

Здавалося б ще зовсім нещодавно Владімір Путін говорив про минулий рік як про "рік втрачених можливостей" в україно-російських взаєминах. Чим пояснити різку зміну тону російського керівника, міркує експерт по Україні та Росії, аналітик Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні Андерс Аслунда.

Андерс Аслунд: Імовірно, пан Путін зрозумів, що своїм добрим ставленням до Ющенка він завдає йому більшої шкоди, ніж недобрим ставленням.

Бі-Бі-Сі: Чи слід тоді потрактувати його доброту як ознаку задоволення Москви від досягнення такої угоди, якої вона хотіла?

Андерс Аслунд: Це дійсно дуже заплутана угода, і вона не допомагає розібратися в дуже туманній справі навколо РосУкренерго, якій відводиться в цій угоді така значна роль. Ми не знаємо, хто є власниками РосУкренерго, в якому стані її фінанси. Фінанси Газпрому принаймні перевіряють міжнародні аудитори, про нього відомо значно більше, ніж про РосУкрнерго, про яке ми фактично нічого не знаємо.

 
Ющенко та Путін в Астані

Бі-Бі-Сі: В сьогоднішньому номері Wall Street Journal міститься стаття російського віце-прем'єра та міністра оборони Сергія Іванова, в якій він говорить про те, що внутрішня ситуація в деяких колишніх республіках може становити потенційну загрозу безпеці Росії. Як це узгоджується з сьогоднішньою риторикою пана Путіна в Астані?

Андерс Аслунд: Це узгоджується з російською політикою в колишніх радянських республіках. Росія хоче відігравати в них більшу роль. Вона прагне виглядати успішною. Тому такі заяви - цілком логічні.

Бі-Бі-Сі: Як би ви охарактеризувати стосунки російської та української еліт?

Андерс Аслунд: Залежить від того, на яку еліту ви дивитесь. Загалом довіри немає. Якщо ви подивитесь, наприклад, на машинобудівельний комплекс, українські машинобудівники повинні знаходити порозуміння, бо їхня промисловість таки є взаємопов"язаною з російською. На противагу цьому, сталевиробники є цілком окремішними і запеклими конкурентами. Ну, а що стосується політичних еліт та людей загалом, то переконання таке, що в Росії є комплекс старшого брата, а в українців є комплекс молодшого брата.

Бі-Бі-Сі: Чи не допустилися українці тактичної помилки в ході цієї газової суперечки. Адже на другий-третій день після скорочення поставок російського газу на Захід західна громадська думка почала схилятися на користь України.

Бі-Бі-Сі: Чи не слід українським учасникам переговорів було трохи почекати, щоб домогтися кращих для себе умов?

Андерс Аслунд: Важко сказати, якщо ти не знаєш усіх деталей дискусії. Справді, Україна здається мала сильніші позиції, аніж вона сама вважала. А російська позиція була доволі слабкою, і Європа раптом несподівано виступила проти неї єдиним фронтом, чого здається ніхто не міг передбачити. До того ж, Україна мала на своєму боці юридичну перевагу: контракт із юридичними зобов'язаннями. З іншого боку, Україна отримує і далі найдешевший за всіх газ, за вийнятком Білорусі. Отож, Україні вдалося досягти чимало.

Бі-Бі-Сі: Це правда, але в цю ціну закладено і туркменський газ, який є набагато дешевшим. Це не зовсім та ціна, яку хотіли українці, чи не так?

Андерс Аслунд: Я думаю, очікували, що Україні виставлять ціну в 110-120 доларів та тисячу кубів. Певно, Україні доведеться платити 70 доларів за туркменський газ на українськиому кордоні, який вона отримуватиме на додаток. В такому випадку середня ціна становитиме десь 85 доларів за увесь газ на це півріччя. І це непогано.

Бі-Бі-Сі: Як на вашу думку, розвиватиметься ситуація після першого липня? Чи вдасться Україні наполягти на збереженні цієї ціни?

Андерс Аслунд: Неможливо сказати. Це залежить від політичних подій. Окрім того неминуче постане питання про власників РосУкренерго. Всі хотітимуть знати, чому Росія віддала такий ласий шматок цій структурі, а не залишила його собі. Я думаю, що тримати цих власників в секреті буде неможливо. Ну, і ринкові ціни на газ також гратимуть роль.

Бі-Бі-Сі: Як ви тоді оцінюєте створення спільного підприємства між РосУкрЕнерго та Нафтогазом, якщо перший має таку суперечливу репутацію?

Андерс Аслунд: Це одна з тих речей, щодо якої я маю сумніви, що вона взагалі станеться. Бо для будь-якого українського політика виправдати такий крок було б дуже важко.