Гардіан одну з редакційних присвятила похвалі Біла Клінтона:
„ П’ятьма роками по тому, як Верховний Суд США підтвердив президентство Джорджа Буша, репутація його попередника досягла нових висот. Поведінка в особистому життя Біла Клінтона, можливо, допомогла панові Бушу опинитися у Білому домі. Проте у галузі громадського життя пан Клінтон залишається помітною ознакою іншої – кращої Америки, яка існує разом з імперською версією пана Буша... Сьогодні Біл Клінтон є не лише нагадуванням про краще майбутнє, але й ознакою обіцянки кращого майбутнього.”

Файненшл Таймс пише, що призначення колишнього німецького канцлера Ґергарда Шредера на посаду голови новоствореної компанії Північноєвропейський газопровід викликало політичний шторм в Німеччині, а також у Польщі та країнах Балтії.

„У Варшаві пана Шредера звинувачують у отриманні винагороди за підтримку коштовного і політично неоднозначного проекту, який може дозволити Росії у майбутньому відрізати газопостачання своїм непокірним сусідам, не припиняючи газопостачання Німеччині.”

Газета зауважує, що німецькі закони не забороняють колишньому канцлеру перестрибувати з політичного крісла у приватний сектор, але подібні обмеження є для чільних військовослужбовців. Часопис пропонує:

„Було б добре, якби дії пана Шредера підштовхнули дебати стосовно занадто зручних взаємин між німецькими політиками та бізнесом. Не лише державні службовці, але й політики повинні бути зобов’язані витримувати гідну паузу перед тим як мати право переходити з державних посад до приватних компаній, які діють у галузі, за яку посадовець відповідав у якості політика. Щонайменшою потребою є окреслення правил. Пан Шредер, насамперед, мав би повестися розумніше.”