Німецька преса продовжує коментувати вилучення з військової доктрини України пункту про домагання повноцінного членства у Європейському союзі та НАТО.
Повернення президента Леоніда Кучми у владні обійми Росії не вирішує жодної проблеми для Брюсселя, а лише чітко вказує на них, – пише у газеті ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ німецький експерт Екарт Штратеншульте, автор статті «Напіввідкриті двері є затісними для України»:
Чи можна було почути стріляння корків шампанського? Піднімали чиновники в Брюсселі фужери з кримським шампанським за здоров‘я українського президента? Це не виключено. Леонід Кучма – владний і непередбачуваний президент України – зробив добру послугу Євросоюзу, оголосивши про намір відмовитися від домагань членства у ЄС та НАТО. (...) Кучма зреагував таким чином на політику стримування Європейського Союзу, який виключає можливість надання Україні членства в найближчому майбутньому. Хоча не вважає неможливим вступ держави до ЄС у довготерміновій перспективі. Така концепція називається «політикою напіввідкритих дверей». Тож заява Кучми, котрий у листопаді цього року розпрощається з президентською посадою, допомогла зняти певну напругу. І, якщо після виборів, таке рішення не буде скасовано, і не відбудеться зміна зовнішньої політики, то ЄС міг би й надалі розвивати з Україною ту форму сусідської співпраці, яку крок за кроком опрацювала Європейська Комісія. Така концепція передбачала добрі й тісні відносини поза межами членства, -
пише ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і далі розмірковує так:
Але вирішальним є питання, чи така концепція підходить теж і Україні? Стрижнем європейської політики сусідства повинна бути поступова інтеграція «нових сусідів» у внутрішній ринок ЄС. Але як це має відбуватися насправді, ніхто не знає.(...) Водночас Україна вважає, що порівнювати її із такими державами-сусідами як Марокко чи Молдова не коректно з огляду на статус, потенціал та амбіції країн. Тому зміну зовнішньополітичного вектора Кучми безпосередньо перед його зустріччю з російським президентом Володимиром Путіним на початку минулого тижня слід вважати не лише вітальним подарунком московському можновладцю, а й свідомим афронтом у напрямку ЄС.
|