23 жовтня у Вільнюсі відбудеться самміт НАТО-Україна. Напередодні самміту міністр оборони Литви Гедімінас Кіркілас в інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що Україна може спиратися у справі вступу до НАТО на підтримку таких країн, як Литва, Польща, Словаччина, Сполучені Штати. Але, каже міністр, в самій Україні треба вирішити три комплекси питань.

пан Кіркілас: „Саме українське суспільство, його політичні сили, політична еліта країни мають досягти консенсусу в основній меті – закордонній політиці і обороні. Це відбулося в Литві і саме така єдина позиція забезпечила успіх в інтеграції в НАТО і Євросоюз. Другий аспект, який буде основною темою вільнюських консультацій, торкається стану реальних реформ. І третя група питань – як ці реформи виглядають в контексті всіх реформ в Україні.”

   
Бі-Бі-Сі: Ви добре знайомі з Україною. Відомо, що аналізуючи ситуацію в Україні, до Вас звертаються як до експерта. В тому числі з питань поінформованості населення. Чи змінилася Ваша думка в тому, що українці необізнані або погано обізнані про мету, завдання і політику НАТО?

пан Кіркілас: „Так, досі залишаються стійкими стереотипи щодо цієї організації, бо тривалий час формувався імідж альянсу як агресора. Таке було і в нас, і в інших нових членах. Але нам вдалося це подолати, над чим по перше працювали політики і аналітики, згодом підключилися журналісти і діючи суспільства. Ми, в Литві, відразу заявили, що нашою метою є захист національних інтересів, населення Литви, і що гарантом такого захисту є НАТО. І лише після того, як політична еліта зрозуміє, що існують справи вищі за політичні і партійні амбіції, і про це інформує суспільство, можна буде розповідати про те, що ж реально отримує Україна від членства – а це не лише військо, це зміцнення демократичних свобод, економічні, наукові, технологічні, соціальні програми і багато іншого.

Бі-Бі-Сі: Але Україна твердить, що на вищому рівні є розуміння такого вступу.

пан Кіркілас: „В дійсності, а не на словах, такого розуміння поки що нема. Безперечно, є велика праця президента Віктора Ющенка, є успішні реформи в військовій галузі, досягнення в зовнішній політиці. Але цього не досить. Не лише в штаб-квартирі НАТО, але й найближчі друзі України занепокоєні тим, що політичний Київ досі немає всебічного консенсусу щодо принципів оборони країни і населення, щодо чітких і прозорих намірів захистити національні інтереси. Україна занадто важлива країна для Європи – в ній є зацікавленим як Схід, так і Захід. В такий ситуації політикам не варто гратися з питаннями оборони і відстоювання національних інтересів. На превеликий жаль деколи український політикум дає підстави саме так вважати. Кажу це, як друг України. І це повторю на самміті, що відкриється у Вільнюсі 23 жовтня. Для нас Україна є надзвичайно важливою, бо як в Балтії, так і в Польщі, і в Карпатсько-Альпійському регіоні Україна в НАТО асоціюються зі зміцненням стабільності в цілій Європі.”