Світова преса пише, що лідерам Заходу вже слід зрозуміти, що час загравань з Росією Путіна завершився. Російське ембарго на імпорт продуктів харчування вказує, що Росія та Захід перебувають у стані війни одне з одним. Також аналізуються недавні малоафішовані відставки в силовому секторі Росії.

Лондонська Times пише, що нині Кремль намагається виграти час аби подумати над своїми подальшими діями – чи то піти на ескалацію української кризи чи ж шукати шляхів виходу з неї. Але Захід має чітко дати зрозуміти, що загравання з його боку з Кремлем не буде. Газета пише, що Путін все менше переймається тим, що на нього все більше й більше у світі дивляться як на парію. Вдома – як носій нового і чітко антизахідного російського націоналізму – Путін ніколи не мав більшої популярності аніж зараз. Будь-яка західна відповідь, яка не враховуватиме глибину підтримки Путіна всередині Росії чи масштаби його амбіцій, не матиме шансів змінити його поведінку. Газета пише, що нині «гуманітарний конвой» з Москви має підійти до українського кордону. Київ вимагає права провести інспекцію вмісту вантажівок на контрольованих українськими прикордонниками пунктах. Де б не опинився конвой, він надає Путіну час на роздуми – чи шукати стратегію виходу з кризи чи далі накручувати ескалацію конфлікту в Україні. І було б наївним очікувати, що він обере більш безпечний варіант, вказує газета. Путін присвячує теперішній президентський термін новій місії для виправлення приниження Росії після розпаду колишнього СРСР і для збирання сусідів Росії в новий антизахідний альянс. Будь-які голоси в його найближчому оточенні, які закликають до стриманості, залишаються ним непочутими. Але європейські лідери, які нині у відпустках, і президент Обама, який також відпочиває, мають встати з шезлонгів і дати чітко зрозуміти Путіну, що час загравань з ним завершений.

Газета Washington Post пише, що російське ембарго на імпорт продуктів харчування означає, що Росія повністю перебуває у стані війни із Заходом. Заборона на імпортні продукти із Заходу вже призвела до цінового стрибка і черг у деяких супермаркетах. Ціни й без того зростали ще до ембарго, а тепер різко підскочать. Не виключений і дефіцит деяких продуктів. Але російська державна пропаганда невпинно працює над тим, що населення асоціювало нестачу харчів не зі спогадами про неефективну радянську економіку, а з боротьбою часів Другої світової війни і героїчною пожертвою. А країна, яка оголошує війну, робить це не лише стосовно зовнішнього ворога – у даному випадку Заходу, який уособлюється Україною, – але й шукає ворога внутрішнього. У березневій промові в парламенті щодо анексії Криму Путін говорив про «п’яту колону» «зрадників», які працюють у Росії на Захід. Оголошуючи харчове ембарго, Путін розірвав нелегке перемир’я з частиною населення, на яку він дивиться з підозрою: тими, хто полюбляє відвідувати кафе і ресторани. Високі ціни на нафту дали можливість Путіну в перше десятиліття при владі збудувати авторитарну модель, а новий клас заможних росіян готовий був змиритися з цим, бо відкривав для себе гарну їжу й гарні вина в приємних ресторанних інтер’єрах. Існування гарних московських ресторанів, пише газета, несумісне з середньовічною войовничою державою, в яку Росія себе перетворює. Відтак оголошуючи харчове ембарго, Путін, можливо, послабив позиції свого уряду.