Європейська Рада провела 26-27 червня зустріч, на якій обговорила питання енергетичної безпеки.

Під час зустрічі Європейська Рада підвела підсумки просування до кінцевого рішення в жовтні щодо кліматичної та енергетичної політик до 2030 року відповідно до своїх висновків з засідання в березні 2014 року. В цьому контексті наголошено на важливості швидкого розвитку ключових елементів політики, зокрема представлення Комісією до липня огляду директиви з Енергетичної Ефективності та того, як енергоефективність може посилити кліматичну і енергетичну політику до 2030 року.

Європейська Рада привітала Стратегію європейської енергетичної безпеки, розроблену Європейською Комісією, та провела на цьому ґрунті перше обговорення. Європейська Рада закликала до збільшення зусиль щодо зниження високої залежності Європи від енергоносіїв та підтримала негайне втілення ряду найбільш термінових заходів, щоб посилити гнучкість Європи та підвищити її енергетичну безпеку в короткостроковій перспективі напередодні зими 2014/2015 років.

Зокрема, в Європейській Раді домовилися про таке:

В світлі оцінок ризику короткотермінових збоїв з постачанням існуючі аварійні механізми та механізми солідарності, включаючи запас газу, аварійну інфраструктуру та реверсні потоки, будуть посилені для того, щоб обійти цей ризик в першу чергу в найбільш вразливих країнах-членах;

З огляду на посилення енергетичної безпеки ЄС повинні здійснюватися відповідні інвестиції в енергетичну інфраструктуру, включаючи також інфраструктуру в третіх країнах, за повного дотримання всіх внутрішньо ринкових та конкурентних правил ЄС, що мають послідовно дотримуватися.

ЄС перебуватиме на зв’язку зі своїми міжнародними партнерами, щоб скоротити ризик порушення постачань енергоносіїв.

Енергетичне Співтовариство, що має на меті розширення енергетичного законодавства ЄС на країни розширення та сусідства, повинне бути посилене для того, щоб забезпечити застосування законодавства в цих країнах.

В рамках підготовки до зустрічі у жовтні, Європейська Рада попросила проаналізувати інші середньо- та довгострокові заходи для посилення енергетичної безпеки ЄС, які б базувалися на Стратегії європейської енергетичної безпеки. Європейська Рада підкреслила важливість енергетичної ефективності, подальшого розвитку внутрішнього видобутку, подальшої імплементації та інтеграції європейського енергетичного ринку, який би базувався на регіональному підході, підвищенні прозорості на газовому ринку та на сприянні розвитку інфраструктури, якої не вистачає, щоб покласти край будь-якій ізоляції країн-членів з європейських газових і електроенергетичних мереж до 2015 року. Відповідно до мети закінчити європейський енергетичний ринок до кінця 2014 року, повинна бути підвищена взаємопід’єднуваність, в тому числі через подальше вивчені нової цілі зі взаємопідключення, запропонованої Комісією.

Європейська Рада прийме остаточне рішення щодо нової кліматичної та енергетичної політик, включаючи подальші заходи, спрямовані на посилення енергетичної безпеки Європи та конкретні цілі до 2030 року зі взаємопідключення, не пізніше жовтня 2014 року. Будуть застосовані всі зусилля, щоб дотриматися цього погодженого кінцевого терміну.

Європейська Рада також підтримує римську ініціативу Великої Сімки щодо енергетики, в якій йдеться про застосовування політик для побудови більш конкурентної, диверсифікованої і гнучкої енергетичної системи зі скороченими викидами парникових газів, просуваючи використання безпечних і сталих технологій.

Окрім того, Європейська Рада погодила Стратегічний порядок денний для спільноти в часи змін. Вона запросила інституції ЄС та країни-члени повністю застосовувати у своїй роботі пріоритети, зазначені в ній. Порядок денний також скеровуватиме інституції в щорічному та багаторічному запровадженні програм, а також законодавчому плануванні, тому вони мають відповідним чином організувати роботу. Європейська Рада регулярно моніторитиме втілення цих стратегічних пріоритетів.

До їх числа входить низка пріоритетів з енергетики. Зокрема, коли йдеться в інвестиції та підготовку економік країн ЄС до майбутнього, згадується про енергетичну інфраструктуру та енергоефективність шляхом запровадження правильного балансу приватного і державного фінансування та полегшення довгострокових інвестицій, використання та розвитку фінансових інструментів, в тому числі Європейського Інвестиційного Банку, зокрема, для довготермінових проектів, застосовуючи правильну регуляторну основу для довгострокових інвестицій.

В окремому розділі Стратегічного порядку денного, який називається «До Енергетичного Союзу з далекоглядною кліматичною політикою», йдеться про те, що геополітичні події, світова енергетична конкуренція та вплив кліматичний змін тягнуть за собою переосмислення енергетичної та кліматичної стратегії ЄС. «Ми маємо уникати залежності Європи в такій великій мірі від імпорту палива та газу. Щоб переконатися, що наше енергетичне майбутнє під повним контролем, ми хочемо побудувати Енергетичний Союз, маючи на меті доступну, безпечну та сталу енергію. Енергетична ефективність є основною, адже найдешевша і найчистіша енергія та, яка не спожита.

В світлі цього виклику, наші енергетична і кліматична політики в наступні п’ять років мають зосередитися на такому:

Доступна енергія для компаній та громадян: шляхом вгамування попиту на енергію завдяки посиленню енергетичної ефективності; шляхом завершення нашого інтегрованого енергетичного ринку; шляхом віднайдення шляхів підвищити вагу Спільноти в переговорах; шляхом збільшення прозорості на газовому ринку; шляхом стимулювання досліджень розвитку та промислової європейської бази в галузі енергетики;

Безпечна енергія для всіх наших країн: шляхом пришвидшення диверсифікації енергопостачання та маршрутів, включаючи через відновлювані, безпечні та сталі, а також інші місцеві енергетичні ресурси, як засоби до скорочення енергетичної залежності, зокрема, від єдиного джерела або постачальника; через надання приватним та державним гравцям правильної основи для планування, щоб вони могли приймати середньо- та довгострокові інвестиційні рішення;

«Зелена» енергія; шляхом продовження ведення боротьби проти глобального потепління до зустрічі Об’єднаних Націй в 2015 році в Парижі та після, включаючи встановлення амбітних цілей до 2030 року, які б повністю відповідали погодженій ЄС меті до 2050 року».