Нинішня європейська криза, спричинена негативними результатами референдумів щодо євроконституції, не вплине на довгострокові перспективи євроінтеграції України.
 
Таку думку висловив в інтерв’ю ПроЄвропі Якуб Боратинський - директор програми міжнародної співпраці польського фонду ім. Стефана Баторія.
 
„У довгостроковій перспективі, думаю, це не матиме надто великого значення, оскільки загалом перспектива членства України – перспектива кількох десятків років”, зазначив він.
 
Польський аналітик підтвердив, що негативне голосування на референдумах у Франції та Нідерландах – „це був спротив громадян проти розширення ЄС”.
 
„Скажу більше, це була запізнена реакція на останнє розширення ЄС, коли були прийняті 10 нових країн, в тому числі і Польща. Якщо ми зробили би референдум наприкінці 2003 року у Франції, що французи думають на тему членства Польщі, боюся,  результат міг бути подібний, або ще гірший”, вважає Боратинський.
 
„Але у довгостроковій перспективі для України це не має серйозного значення. І у довготерміновій перспективі матиме фундаментальне значення рівень системних змін, які відбудуться в самій Україні”, переконаний аналітик.
 
На його думку, перспективи членства України пов’язані з долею процесів подальшого розширення ЄС.
 
„Якби процес розширення мав би затриматися на довше, якби виявилися серйозні проблеми щодо вступу до ЄС слов’янських держав, це автоматично уповільнило би процес наближення України до ЄС”, пояснив експерт фонду Баторія.
 
За його словами, важливо, як швидко Європа оговтається від першого шоку, бо момент прийняття чергових рішень ЄС прийде через рік після парламентських виборів в Україні. коли тоді треба буде розпочати переговори про нову угоду між Україною та ЄС, яка прийде на зміну діючому нині плану дій Україна-ЄС. „І тоді якщо настрої в ЄС не зміняться на краще, уявляю, як цьому лоббі проукраїнському в ЄС буде важко переконувати країни спільноти, щоб назвати нову угоду угодою про асоціацію. Тут не йдеться про конкретику, бо якщо говорити про конкретику, то, на мою думку, Україна може досягти у багатьох питаннях серйозного поступу. Натомість йдеть про символічні питання, питання формулювань, які можуть трактуватися деякими європейськими політиками як загроза надання перспективи членства Україні. І в ЄС може бути сильний опір тому, щоб назвати нову угоду з Україною не угодою сусідства, а угодою про асоціацію. Хоча це має лише символічне, політичне значення. Натомість з точки зору реальних кроків - створення зони вільної торгівлі, підтримки здійснення реформ в Україні, демократизації це не матиме значення”, пояснив ситуацію експерт.