Часопис "Індепендент" вміщує на першій шпальті статтю під заголовком "Трубопровід, який змінить світ".

Йдеться про відкриття нафтогону "Баку-Тбілісі-Джейхан", який, як йдеться в часописі, має за мету "врятувати" Захід від покладання лише на близькосхідну нафту.

У часопі наголошується, що трубопровід, ширина якого лише близько метра, від самого початку мав за мету змінити світовий ринок нафти. Як пишуть кореспонденти, проект змінив геополітичне становище Кавказу, зокрема, збільшив його вплив у світі.

"Індепендент" наголошує, що один міліьйон барелів в день, що проходитиме нафтогоном, становить понад 1% світового виробництва нафти, а резерв нафтогону, за словами кореспондентів - близько 220 мільярдів барелів.

Як йдеться у часописі, трубопровід забезпечить Європу та Сполучені Штати енергією на 50 років і зменшить, як йдеться у британській газеті, "нашу енергетичну залежність від арабських країн".

Отже, метою амбіційного проекту, який прокладає шлях від Каспію в Азербайджані через Грузію до Туреччини - є зменшення залежності Заходу від країн Організації країн-експортерів нафти і забезпечення себе більш дешевою нафтою. Часопис також розміщує детальну карту, де позначено, як нафта проходитиме цим нафтогоном.

'Для Вашингтона відкриття нафтогону...- привід для святкування'

Стаття досліджує геополітичні "складові" цього проекту. Зокрема, роль у ньому Сполучених Штатів. Як зазначають кореспонденти, проект збільшив напруження між США і Росією, позначився соціальною нестабільністю в країнах, які він заторкнув, а також призвів до заяв стосовно забруднення навколишнього середовища.

Після 11 вересня 2001 року, як зазначає "Індепендент", у США зросло занепокоєння з приводу залежності Заходу від нафти регіону Перської Затоки. "Тому для Вашингтона відкриття нафтогону "Баку-Тбілісі-Джейхан" -привід для святкування", - пише "Індепендент".

Тим часом проект має і інші геополітичні наслідки, наголошує часопис.

Нафтопровід дозволив президенту Азербайджану Ільхаму Алієву стати гарним другом Заходу, попри звинуваченя правозахисних організацій у порушенні прав людини в цій країні.

Проет змінив і 'обличчя Грузії', пишуть кореспонденти, позначившись міцною підтримкою Революції троянд з боку Сполучених Штатів. "Нові зв'язки Вашингтона з Тбілісі яскраво продемонструвала зустрічі Президентів Грузії та США Міхаїла Саакашвілі та Джорджа Буша, коли пан Буш став першим американським президентом, який відвідав цю країну", - йдеться у статті.

"Відколи розпалась радянська імперія, - пише "Індепендент, - Каспійський регіон позначився новою роллю п'ятьох країн, це Азербайджан, Іран, Казахстан, Росія та Туркменістан." Як йдеться у статті, роль цих країн як ключових у постачанні дешевої нафти на Захід, швидко змінювалась на світовій шахівниці.

Часопис зазначає, що спочатку було три плани щодо проходження нафтогону - північний шлях через Росію, південна альтернатива - через Іран і центральний варіант - через Кавказ до Середземномор'я.

Серед них переможець був явним, пише "Індепендент". За словами кореспондентів, лише так званий "середній варіант" - був єдиним, який гарантував Вашингтону і його корпоративним союзниками "коридор контролю".

Часопис наводить слова віце-президента США Діка Чейні, який ще в 1998 році сказав, що не можу згадати жодного регіону, який би так швидко перетворився у стратегічний для США, як це сталося із Каспійським.