Сенатори вважають державною зрадою здійснену президентом нещодавно масову амністію. З милості глави держави на волю вийшли майже шість з половиною тисяч в’язнів, серед яких і засуджені за резонансні корупційні злочини. Утім, суд відхилив конституційну скаргу, нагадавши сенаторам, що амністія, так само, як і помилування, є виключним правом президента, який виходить з поняття «милосердя» і не повинен пояснювати свої підстави. Суд оприлюднив і позицію тих суддів – а серед них і голова Павло Рихетський, – які не були згодні з більшістю.
 
Те, що верховні захисники законності відкинули конституційну скаргу, викликало невдоволення членства верхньої парламентської палати. Впливова сенаторка Ева Сикова нагадує на сторінках газети Lidové noviny, що через аналогічну скаргу довелося піти з посади литовському президентові, що відставку президента німецького спричинили набагато менші гріхи, ніж ті, що їх припустився Вацлав Клаус.
 
Земан амністію не сприймає
 
Деякі чеські оглядачі сприйняли рішення Конституційного суду як "половинчасте", оскільки судді залишили собі «запасний вихід». Вони не виключають, що в майбутньому могли б узяти під сумнів певні акти глави держави, а саме ті, які загрожуватимуть конституційному ладу; можливо, навіть і амністію за умови, що вона суперечитиме засадам Основного закону. Однак усе скидається на те, що в найближчому майбутньому суд не розглядатиме таких скарг, як та, що її було подано на Вацлава Клауса. Новообраний президент Мілош Земан наголосив, що не вчинятиме ані помилувань, ані амністій. На думку Земана, і те і те є "монархічним пережитком".