Литовська столиця зустрічає учасників Вільнюської конференції НАТО.

Вперше за всю історію організації неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн Fльянсу відбудеться не в Брюсселі.

Рекордною буде і кількість учасників та преси – понад 1100 осіб.

Про важливість проблем конференції свідчить й те, що в ній візьмуть участь Держсекретар США Кондоліза Райс, Верховний Комісар Європейського Союзу Хав'єр Солана, російський міністр Сергєй Лавров, президент Литви Валдас Адамкус.

В рамках самміту відбудеться низка важливих переговорів щодо стабілізації ситуації на Близькому і Середньому Сході, спільних зусиль щодо розвитку демократизації в регіонах світу.

Вже в перший день роботи конференції 20 квітня учасники проаналізують вдале втілення проекту так званої "Вільнюської десятки" і обговорять можливість запозичення схеми для інших подібних проектів, обговорять ситуцію в Іраку, Близькому Сході, Афганістані.

Як повідомив Бі-Бі-Сі міністр закордонних справ Литви Антанас Вальоніс, 21 квітня очікується найбільш важким, насиченим і доволі важливим, бо саме в цей день розгорнуться дискусії в рамках Ради НАТО-Росія, робота з узгодження конкретної програми на комісії НАТО-Україна, консультації щодо спільних євро-американських програм.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі президент Литви Валдас Адамкус сказав: ”Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк сподівається на те, що йому вдасться разом з колегами держав Альянсу узгодити конкретний План дій, який стане своєрідним дороговказом до членства України в НАТО. Для Литви конференція НАТО є чудовою нагодою заявити про себе, як про активного регіонального лідера.”

Бі-Бі-Сі: Пане президенте, незабаром Литва вперше прийме міністрів закордонних справ НАТО. Безумовно, на зустрічі будуть обговорювати бачення майбутньої європейської безпеки. Якою вона має бути з точки зору Вільнюса ?

В. Адамкус: Я б хотів продовжити вашу думку. Те, що така конференція вперше за всю історію відбувається не в штаб-квартирі НАТО, ми розцінюємо як визнання Литви серйозним чинником процесу європейської безпеки і формування нової регіональної політики. Інший важливий момент - це наше бажання взяти на себе відповідальність за безпеку, за економічний добробут, за зміцнення солідарності всіх цих країн, які братимуть участь в Вільнюській конференції НАТО. І третє, - конференція має продемонструвати ще більше зближення Європи й Америки. Наша ідея полягає в тому, щоб через цю співпрацю зміцнити стосунки в усіх інших галузях між країнами обох континентів.

Бі-Бі-Сі: Хочу продовжити розмову в ракурсі регіональної політики Литви. Чи Вільнюс бачить нові перспективи у співпраці трьох країн Балтії, чи більше дивиться у напрямку півдня – в бік України і Польщі?

В. Адамкус: Перш за все, хочу підкреслити, що Вільнюс ніколи не відмовиться від балтійського співробітництва. В цьому полягає і своєрідна традиція, і підгрунтя для співпраці. Тим більше, що ми побачили нові перспективи шляхом розширення проектів як на Північ, запрошуючи до співпраці скандинавські держави, так і на південь, маючи на увазі Польщу і Україну. Тобто ми вже включаємо в цю схему весь регіон. Литва має вигідну географічну позицію. Це допомогає розвивати політичну, економічну, культурну співпрацю, можливість впливати на процеси як на півдні, так і на півночі. Ми вже раніше почали консультації зі скандинавськими країнами, намагаючись формалізувати стосунки, таким чином зміцнюючи балтійський регіон. При цьому в жодному випадку, навіть в думках, ми ніколи не відмовлялися від зміцнення співпраці в південному напрямку.

Бі-Бі-Сі: Під час останнього візиту президента України до Польщі Віктор Ющенко і Александр Квасьневський чимало уваги приділили регіональній співпраці, в тому числі на балтійсько-чорноморському просторі. Все голосніше кажуть про створення стратегічної балтійсько-чорноморської вісі – своєрідного клубу Естонії, Латвії, Литви, Польщі, України, Румунії і Грузії. Якими мають бути завдання і цілі такого клубу? Чи Ви будете обговорювати цю ідею під час травневого візиту українського президента до Литви, а згодом на тристоронній зустрічі у Варшаві?

В. Адамкус: Безумовно, цей проект є цікавим для Литви. І про нього кажуть вже доволі давно. Але він набуває нових актуалій саме сьогодні, коли відбувається своєрідний процес перегрупування в регіоні. Нові держави – a найбільш переконливо Україна – виступають за впровадження західних позицій в розвитку свого суспільства. Але реалізуючи безперечно корисний для всіх проект, ми маємо працювати так, щоб це не закінчилося лише розмовами. Я вважаю, що ми в найближчому майбутньому вийдемо з конкретними схемами роботи такої вісі і спільними позиціями, які доведуть, що народи регіону мають новітній погляд на співпрацю заради подальшого розвитку демократичної Європи. Європи, яка зміцнює демократію через такі інституції як Європейський Союз і НАТО. Важливо, що як ЄС, так і НАТО заявляють, що вони є відкритими. І це є добрим підґрунтям для співпраці в балтійсько-чорноморському регіоні. Важливим є не лише, скажімо, для України, яку розглядають вже як реального, хоча поки що перспективного члена євроатлантичних структур, але й для сусідньої Молдови. Ще рік-два тому цю країну в ролі можливого партнера Євросоюзу ніхто не міг навіть уявити. Безперечно, це є солідним фундаментом для конкретних розмов з польськими і українськими друзями.

Бі-Бі-Сі: Нещодавно президенти Румунії, Польщі, Латвії виявили бажання брати участь у зустрічі ГУУАМ в Кишиневі. Ви теж поїдете на цей саміт. Але здається, що Литва, яка першою довела західним партнерам про важливість регіону Східньо-Середньої Європи, раптом втрачає ініціативу саме тут...

В. Адамкус: Я хочу підкреслити, що ми були і залишаємось активними на цьому географічному просторі. Так само, як ми щиро і активно брали участь в українських подіях, ми братимемо участь у розбудові економіки і демократії в цілому регіоні. Ми, як ви вірно зауважили, не маємо ініціатив щодо співпраці в форматі ГУУАМ. Але, на мій погляд, таку ініціативу слід чекати саме від організаторів цього оновленого процесу. І вони вже демонструють її, організуючи таку важливу зустріч. Я не маю інформації про участь і статус інших глав держав, але Литву запрошено на цю конференцію. Литва буде на ній у статусі спостерігача, але спостерігача активного.

Бі-Бі-Сі: Що Ви маєте на увазі, кажучи, що Литва буде активним спостерігачем?

В. Адамкус: Активним спостерігачем - це значить, що ми готові співпрацювати у пропонованому форматі. Але лише в тому випадку, якщо будуть розглядатися не вузькі, локальні питання, вирішення яких не потребує присутності Литви. В іншому випадку, ми залишимося просто спостерігачами. Але обіцяю Вам: якщо питання будуть торкатися загальнорегіональних справ, Литва не мовчатиме і її голос буде не важко почути. Як на конференції НАТО у Вільнюсі, так незабаром на засіданні Ради Європи у Варшаві, так і на кишинівській зустрічі ГУУАМ.