Керівництво Євросоюзу і Європейський центральний банк (ЄЦБ) розійшлися в думках, кому з них слід брати на себе відповідальність за кредитування Греції, щоб залишити її у складі єврозони - чи буде це списання частини боргів або ж надання нових кредитів, повідомляє видання The Wall Street Journal.

Для проведення чергових виплат за держоблігаціями, терміни погашення яких наступають менш ніж за два тижні, Греції потрібен новий транш фінансової допомоги від європейських країн. Альтернативне рішення є: ЄЦБ повинен надати кредити грецьким банкам, які дозволять владі розрахуватися за позиками.

Питання про кредити є дуже непростим для ЄЦБ, який намагається побудувати надійну фінансову систему, яка могла б запобігти розпаду єврозони, тоді як влада європейських країн зайнята власними економічними та фінансовими проблемами.

Тим не менш, кожен крок, який робить ЄЦБ для підтримки Греції та інших країн, підводить банк все ближче до межі власних повноважень. Так, Німеччина вже звинувачує Центробанк єврозони в перевищенні мандата на контроль цінової стабільності.

І ЄЦБ, і Брюссель перебувають під тиском, адже третій учасник фінансової підтримки Греції - Міжнародний валютний фонд - заявив, що продовжить допомогу Афінам тільки в тому разі, якщо буде реальний шанс, що видані позики будуть повернуті.

Джерела в керівництві ЄЦБ наголошують, що банк готовий відмовитися від прибутку і продати боргові папери Греції владі країни за тією ж вартістю, за якою їх купував. Однак подібні заходи зможуть лише частково задовольнити потреби Греції у фінансах. Основну роботу повинні виконати європейські уряди, зазначають в установі.

Так, минулого тижня влада Греції повідомила, що держборг складе, як очікується, 190% ВВП в 2013 році. Представники Трійки кредиторів - ЄЦБ, МВФ і Європейської комісії - все ще вважають, що до 2020 року показник впаде до 140%, і корекції програми фіндопомоги не буде потрібно. Раніше, в лютому, цільовий показник держборгу очікувався на рівні лише в 120% ВВП.

Більш глибока рецесія, ніж очікувалося, змушує Грецію змінювати бюджетні плани. Більшість країн єврозони тепер вважають за необхідне дати Афінам два додаткових роки на те, щоб відновити контроль над бюджетним дефіцитом. За оцінками Трійки, такий крок буде коштувати додаткові 30 млрд євро. Більшу частину суми нададуть офіційні кредитори, такі як приватні власники грецьких бондів, сукупний обсяг яких складає 60 млрд євро після списань минулого року.

Однак нові позики не вирішать проблем Греції, оскільки обтяжують баланс країни, через що МВФ підштовхує єврозону до зниження боргового навантаження через списання частини коштів, вже позичених Афінам. Але якщо влада країн єврозони зазнає збитків, це буде порушенням обіцянок, які вони давали своїм виборцям під час кризи - про те, що всі надані Греції кошти будуть повернуті. Ряд керівників Євросоюзу наголосили, що такого роду заходи наразі є нереальними.

Раніше повідомлялося, що Греція може не отримати фінансову допомогу від "трійки" кредиторів, навіть у разі виконання всіх умов.