Інтеграція держави в Європейський Союз вимагає активної діяльності на регіональному рівні країни. Про те, як виглядала підготовка до вступу в ЄС і наслідки цього кроку “Газеті” розповів голова виконавчої влади Дольношльонського воєводства Павел Врублєвський.

– Яку роботу, пов’язану з приєднанням Польщі до Європейського Союзу, здійснювали на рівні воєводства? Яку роль відігравали органи місцевого самоврядування у процесі євроінтеграції?

– Цей процес тривав декілька років. Спершу ми отримували допомогу від фондів ЄС, спрямованих на підтримку вступу держави в Євросоюз. Кошти надавали на урядовому рівні, проте на рівні самоврядування мали існувати механізми, які розподіляли кошти для тих галузей, котрі потребували їх. Такі відділи співпраці з Європейським Союзом у керівництві воєводства функціонували декілька років перед вступом Польщі до ЄС. Окрім того, нам дуже допомогли різні регіональні угоди про співпрацю, які ми підписували ще раніше, насамперед із прикордонними країнами. Завдяки цьому були добре підготовлені для розподілу коштів фондів Євросоюзу. Дольношльонське воєводство посідає перше місце в державі з отримання коштів від фондів ЄС, спрямованих на допомогу вступу держави до Євросоюзу: перед приєднанням до ЄС воєводство отримало понад 550 мільйонів євро. Після цього ми були готові до процесу інтеграції в ЄС.

Згодом, після вступу до ЄС, ті інституції, які до того часу співпрацювали з державами Європейського Союзу, перейняли подальшу естафету співпраці з ЄС. Загалом нині можна сказати, що багато обав, пов’язаних зі вступом до ЄС, які мали поляки, зникають, і ми вирішуємо ці проблеми.

– Які наслідки вступу Польщі до Європейського Союзу вже відчули мешканці Дольношльонського воєводства?

– Насамперед це значні інвестиції, яких ми не отримали б без допомоги Європейського Союзу. Якщо говорити про конкретні зміни, то згадані фонди профінансували, для прикладу, підприємства, пов’язані з водо-каналізаційним господарством. І тепер стан цієї галузі господарства в Дольношльонському воєводстві на достатньо високому рівні. Без сумніву, покращала й дорожньо-транспортна структура. Завдяки фінансуванню Євросоюзу ми плануємо прирівняти цю галузь до європейського рівня.

Загалом величезне значення має обмін між представниками суспільства. Бо з 1 травня минулого року, коли кордони насправді відкрили, всі ті люди, які перевозили в рюкзаках булки чи інші продукти, отримали змогу сісти в автомобіль, переїхати на німецький бік і законно продавати ці продукти.

Отож, для суспільств, які в певному сенсі є запізнілими, відкриття такої цивілізації вищого рівня є більш корисним, аніж для розвинутих . Адже в нас є потенціал, ми хочемо щось робити, тут немає ще певної стабілізації, яка вже дещо присутня “по той бік”. І через це ми відчуваємо, що Євросоюз певною мірою намагається обмежити наші можливості. Не всі наші пропозиції знаходять відповідь у Брюсселі. Це має стати досвідом для інших держав під час їхніх переговорів щодо вступу до ЄС.