Криза в єврозоні відчувається не лише в країнах, які використовують цю валюту, не лише в усьому Євросоюзі, але і в країнах-сусідах. Відтік капіталу, скорочення бюджетних витрат, зростання безробіття, зменшення купівельної спроможності – всі ці чинники впливають і на внутрішній, і на зовнішні ринки Європейського Союзу. Найбільше, на думку фахівців, можуть постраждати країни на півдні та сході Європи, включно з Україною.

Наприкінці осені минулого року європейські банки почали повертати гроші, інвестовані за кордоном. Востаннє така тенденція спостерігалася у 2009, коли Євросоюз разом з усім світом переживав наслідки американської фінансової кризи. Найбільше від втрати капіталу, на думку економіста Європейського банку реконструкції та розвитку, Єроміна Цеттельмаєра, можуть постраждати балканські та східноєвропейські країни.
 
«Найбільший негативний ефект від кризи ми очікуємо у Південно-східній Європі, бо цей регіон міцно пов’язаний із єврозоною через торгівлю й фінансові канали. Негативні наслідки бюджетних скорочень та фінансових обмежень помітні уже зараз», – говорить економіст ЄБРР.
 
Україна під подвійним ударом – експорт та фінансові потоки
 
Але якщо на Балканах, які тісно пов’язані з хворою економікою Греції, вплив буде найпомітніший, то криза не омине й більш віддалені країни, зокрема Україну. На думку Єроміна Цеттельмаєра, українська економіка може постраждати через скорочення експорту до Євросоюзу у зв’язку з уповільненням зростання в ЄС та репатріацією європейського капіталу.
 
«Україна експортує досить багато до ЄС. Також вона активно присутня в портфелях європейських банків, і як свідчить минулий досвід, її позиція доволі вразлива», – пояснює експерт.
 
Як прогнозує економіст Європейського банку реконструкції та розвитку, єврозона цього року матиме нульове зростання, а можливо, навіть увійде в рецесію. У результаті, цьогорічне зростання української економіки може зменшитися вдвічі, з 5% до 2,5%.
 
Для Росії прогноз ЄБРР – зростання на рівні, що перевищує 4%, а Центральна Азія буде серед лідерів. Економіка цих країн може розігнатися до 7% річного зростання, адже, як і у випадку Росії, базою для зростання у них залишаються енергоносії. А їхня ціна останнім часом знову почала зростати у зв’язку геополітичними ризиками.