АСТА ( Anti-Counterfeiting Trade Agreement ) є однією з багатьох торговельних угод, що укладаються на міждержавному рівні. Офіційно вона називається Угодою щодо боротьби із підробленими товарами. Втім, це лише верхівка айсберга. Відповідно до документа, під категорію підроблених товарів мають підпадати і піратські копії музичних творів чи фільмів. На практиці це означає: людина, яка придбала підроблену сумку відомої марки, нестиме таку ж саме відповідальність, як і людина, у якій на компьютері виявили одну скачану з інтернету пісню.

Водночас полювати за порушниками мають, головним чином, в мережі. Відповідальність за піратство в інтернеті лягатиме на провайдерів, тобто, останні матимуть наглядати за користувачами і моніторити їхню діяльність і поштові скриньки, щоб в разі чого повідомити куди слід про те, що хтось завантажує неліцензійну продукцію.

Інтернет-користувачі незгодні

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift:  Інтернет-активісти не лише блокують веб-сайти установ, а й протестують на вулицяхНа знак протесту польські противники документу нині планують вдягти маску на 33-метрову статую Ісуса Христа. У Словаччині та Чехії хакери постійно атакують сервери власних урядів. Свою критику прибічники свободи в інтернеті спрямовують на адресу можновладців. Адже керівники більшості держав Євросоюзу підписали угоду АСТА без належних громадських консультацій та без дискусій з опозицією. Щоправда, урядовці випрадовуються - підпис під документом нічого не значить, якщо його не ратифікують парламенти цих держав.

Набирають обертів і протести в інтернеті. Противники АСТА зібрали вже майже півтора мільйони підписів під петицією до Європарламенту, у якій закликають не ратифіковувати угоду. Цей документ має бути розглянутий комітетом з питань торгівлі наприкінці лютого. Втім, минулого тижня доповідач з цього питання Кадед Аріф склав свої повноваження, назвавши усі події навколо АСТА - фарсом.

Адже цю угоду Єврокомісія надала європарламентарям на розгляд у первинному вигляді - у найпершій редакції 2007 року - і без правок, які вносилися в результаті тривалих переговорів між багатьма державами світу. "Я протестую проти усього процесу, який призвів до підписання цієї угоди - жодних консультацій з неурядовим сектором, повна відсутність прозорості",- заявив Аріф.

Нелегка історія АСТА

2007 року США, Японія, ЄС та Швейцарія оголосили, що планують укласти нову угоду щодо захисту авторських прав. За даними неурядових організацій, за цим документом стоять компанії з виробництва відео- та аудіопродукції, а також фармацевтичні компанії. Перші прагнуть дієво боротися із піратами, другі - заборонити використання і росповсюдження дешевих ліків, так званих "генериків". І ті, і інші безуспішно намагалися "проштовхнути" схожий документ на національному рівні кількох держав і зрештою пролобіювали міжнародну угоду, оскільки інформацію про хід міжнародних переговорів можна було довго не розголошувати.

Відповідно, громадськість протягом останніх чотирьох років нічого не знала про зміни, внесені у документ. Водночас, за даними євродепутатів, АСТА у нинішньому вигляді порушує основоположні засади громадянського суспільства. На думку науковців Доува Кроффа та Іена Брауна з Університетського коледжу Лондона, які на замовлення "зелених" зробили експертизу нової угоди, такий документ є несумісним з європейським законодавством щодо прав людини.

У жовтні 2011року АСТА підписали США, Австралія, Південна Корея і Японія. Тиждень тому - Євросоюз.