Євросоюз має намір пришвидшити розгляд питання щодо запровадження нових санкцій відносно Ірану, до яких належить і нафтове ембарго. Задля цього зустріч міністрів закордонних справ ЄС, буде, швидше за все, перенесено з 30-го на 23-е січня. Ітиметься також про заборону на здійснення будь-яких трансакцій з Центральним банком Ірану.

Причиною перенесення розгляду іранського питання, як пояснили агентству dpa в дипломатичних колах у Брюсселі, є те, що 30-го січня має відбутися позачерговий саміт ЄС, на порядку денному якого стоятиме питання боргової кризи у єврозоні.

Погрози з Тегерана

Ще 4 січня країни ЄС досягли "принципової згоди" щодо заборони на імпорт нафти з Ірану. Тегеран відповів на наміри запровадження санкцій погрозами перекрити Ормузську протоку, що з'єднує Перську і Оманську затоки. Через неї проходить до 40 відсотків світових поставок нафти морем.

Як повідомляють інформаційні агентства, частка ЄС в нафтовому експорті Ірану склала 2010-го року 18 відсотків. Імпорт здійснюється морським шляхом, переважно до Іспанії, Італії і Греції.

США координують позиції з Китаєм та Японією

Нові санкції можуть бути запроваджено у зв'язку тим, що Іран, як і раніше, відмовляється співпрацювати в питаннях, пов'язаних з розвитком власної ядерної програми. США і низка інших країн Заходу звинувачують Тегеран  у розробці ядерної зброї під прикриттям програми розвитку мирного атома. Іран такі звинувачення відкидає, заявляючи, що його ядерна програма спрямована виключно на задоволення потреб країни в електроенергії.
 

Запровадження додаткових санкцій проти Ірану обговорюватиме з лідерами Китаю та Японії і міністр фінансів США Тімоті Ґейтнер. У вівторок, 10 січня він розпочав поїздку країнами Азії. Як Китай, так і Японія сильно залежать від постачань нафти з Ірану. Наприклад, Пекін задовольняє іранською нафтою 11 відсотків своїх нафтових потреб. Раніше китайські урядовці послідовно виступали проти запровадження санкцій, називаючи їх контрпродуктивними для розв'язання проблеми іранської атомної програми.