Парламент Італії остаточно ухвалив у середу новий пакет надзвичайних заходів для економії держбюджету. Тепер у Брюсселі зітхнули з полегшенням, адже ЄС ретельно стежить за діями Рима у подоланні зовнішнього боргу Італії, що сягає рекордних 120 відсотків від ВВП. Водночас економісти та закордонні інвестори вважають ухвалену реформу недостатньою.

Упродовж наступних двох років італійський уряд зобов’язався заощадити понад 53 мільярди євро. Це відбудеться за рахунок зменшення дотацій обласним адміністраціям, підвищення пенсійного віку для жінок, спрощеного звільнення з роботи та збільшення податку на додану вартість.
 
Також надходження до скарбниці мають збільшитися через обмеження податкових пільг для населення, а його багатші представники змушені будуть сплачувати вищі податки.
 
«Дефолту не буде»
 
«Це гірка пігулка для італійської економіки, але вкрай необхідна у нинішній момент», – сказав депутат від провладної партії «Північна ліга» Марко Регуццоні. Тож країна прямує правильним шляхом і економічний крах їй не світить, переконані політики більшості і їхні однодумці.
 
«В Італії ніколи не буде дефолту. На це є одна вагома причина. На Заході Італія – одна з найбагатших країн, де більшість громадян є власниками нерухомості. Італійці мають величезні приватні заощадження, і це є ознака багатої країни», – зазначає головний редактор провладного видання Il Tempo Маріо Секкі.
 
Хвора економіка
 
Ухвалений пакет гостро критикують підприємці, профспілки та провідні економісти. Вони наголошують, що програма зовсім не спрямована на оновлення італійської економіки, яка нинішнього року практично стоїть на місці.
 
«Драматичність ситуації полягає в тому, що коли запроваджуєш реформи, які послаблюють економіку, і треба врегулювати співвідношення між боргом та ВВП, тоді починається «грецька трагедія». Програми заощаджень підривають економіку країни, і тому необхідні будуть наступні заходи для підтримки цієї економіки», – пояснює економіст Джакомо Вачаго.
 
Сумніви фінансистів
 
Наукові дослідники Національного банку Італії підрахували, що якби ріст ВВП країни повернувся до рівня 1980-х років, тобто 2 відсотки щорічно, то можна було б зменшити заборгованість без особливих проблем і соціальних потрясінь. На сьогодні ж промислове виробництво у третій економіці єврозони зростає лише на 0,1 відсотка.
 
Фахівці переконані, що урядовцям слід акцентувати увагу не тільки на скороченні видатків, а й на підвищенні конкурентоспроможності національної економіки та інвестиційної привабливості країни. Однак у західних фінансових колах вважають, що чинний уряд, як і його лідер, замішаний у численних судових скандалах, не спроможні на подібні перетворення в Італії. Тому не виключають, що МВФ та Європейський центральний банк знову чинитимуть тиск на римських чиновників в очікуванні від них нових кроків до подолання боргової кризи.