На тлі зниження кредитного рейтингу США і загострення кризи в південних країнах єврозони говорять про переломний момент, коли світова економіка опинилася на краю прірви – тобто глибокої рецесії.

Колишній британський прем’єр-міністр Гордон Браун ще в грудні 2010 року в інтерв’ю британському телебаченню сказав: «Я відчуваю, що в перші кілька місяців 2011-го нас чекає велика криза в Єврозоні...».

Часи, коли Британія могла відмовитися від свого фунта стерлінга і запровадити у себе євро, здаються настільки далекими, ніби ніколи й не було прем’єр-міністра Тоні Блера, який був готовий на такий крок приблизно 10 років тому.

Тепер ще більше британців критичніше дивляться до того, що вони називають експериментом на континенті.

Але проблема в тому, що навіть без євро Британію болісно зачіпають усі великі фінансово-економічні проблеми єврозони.

Колишній голова Єврокомісії Романо Проді зазначає: «Коли євро було створене, я був головою Єврокомісії. У той час було дуже чітко видно, що Франція та Німеччина не хотіли передавати владні повноваження з національного рівня до Єврокомісії. І тому питання повноважень залишалося невизначеним. Єврокомісія могла користуватися лише моральними вимогами до країн-членів поводитися як слід, але без юридичних зобов’язань.

Саме на Німеччині – найбагатшій і найпотужнішій економіці Європи – лежить тягар відповідальності. Від Франції також очікують більшої готовності підтвердити інтеграційні гасла діями і погодитися на зміцнення наднаціональних органів Євросоюзу.

Наразі виглядає, що Європа до ще тіснішої інтеграції не готова. Можливо, буде знайдений ще якийсь вихід.

Зараз найбільші надії на Європейський центральний банк, який, оголосивши про готовність купувати державні облігації Італії та деяких інших проблемних країн єврозони, полегшив їм тягар. Але фахівці кажуть, що це стримує проблему, але не вирішує її.