Судові переслідування представників колишнього уряду Юлії Тимошенко у Європейському парламенті вважають вибірковими й політично мотивованими. З цього приводу депутати ухвалили резолюцію, якою застерегли владу України від використання карного права як інструменту тиску для досягнення політичних цілей. Документ ухвалили простою більшістю голосів: із 60 присутніх депутатів 37 проголосували «за». У Партії регіонів наголошують, що ця постанова не віддзеркалює думку більшості Європарламенту, в якому нині загалом 736 депутатів.

Європарламент своєю резолюцією у «справі Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду» наголошує, що у проведенні розслідувань та судових процесів потрібна максимальна прозорість і застерігає владу України від застосування кримінального кодексу, як засобу для досягнення політичних цілей.
 
Хоча протягом дебатів пролунали й поодинокі заклики не втручатися у внутрішньополітичні справи України, більшість схилилася до думки, висловленої євродепутатом від «Групи зелених та вільного європейського альянсу», іспанця Рауля Ромеви і Руеди.
 
«Ми із занепокоєнням помітили, що нещодавні справи, заведені проти Тимошенко та членів її уряду, політично мотивовані, – каже депутат. – Ми застерігаємо від можливого використання кримінального кодексу для досягнення політичних цілей. Українська влада повинна гарантувати, що правові заходи не застосовуються вибірково, а розслідування та судові процеси проходять у максимальній прозорості».
 
«Лідерів опозиції усувають з політичної арени»
 
Занепокоєння очевидним вибірковим переслідуванням представників опозиції та непропорційні заходи, що, зокрема, застосовуються проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, також відображені в резолюції. Депутати до того ж закликають звільнити останнього з-під варти, застосувавши інші запобіжні заходи, не пов’язані з утриманням у в’язниці.
 
«Українська влада вийшла за межі коректних законних процедур та вживала заходи, котрі порушують верховенство права, – заявила у сесійній залі Європарламенту Крістіна Оюланд, естонський парламентар від Європейської народної партії. – Ми протестуємо проти усунення політичних опонентів в Україні за допомогою судової системи».
 
Українській владі парламентарі нагадують, що згідно із принципом колективної відповідальності колишнього уряду за свої рішення переслідування окремих його представників можуть застосовуватися тільки колегіально.
 
На думку європарламентарів, судові розгляди щодо політичних лідерів із числа опозиції не мають перешкоджати їхній громадській діяльності та усувати їх від участі у політичному житті України. До того ж, не має бути обмежень у зустрічах із виборцями та участі у міжнародних заходах, як це спостерігається у випадку з Тимошенко та іншими представниками опозиції.
 
Словацький депутат Ярослав Пашка навіть порівняв методи нинішньої влади України з тим, як діяло керівництво часів радянської епохи.
 
«Треба дати українцям європерспективу» – європарламентар
 
Тим часом Павел Коваль, польський депутат від групи консерваторів та реформістів, закликав офіційний Київ поважати опозицію, а своїх європейських колег – надати українцям чітку перспективу членства в ЄС.
 
«Умовою побудови нормальної демократичної системи в Україні є повага до прав опозиції. Це ми мусимо заявити дуже виразно», – заявив він.
 
Цей польський депутат, який у Європарламенті відповідає за європейсько-українські відносини, також додав: «Але у цьому залі ми мусимо виразно усвідомити й те, що у тій частині Європи не буде правдивої модернізації, якщо ми самі не заявимо: для українців, а не для тієї чи іншої влади, є місце у Європі. Не сьогодні, не за декілька років, але така перспектива є».
 
Боротьба з корупцією, мовиться в резолюції, – це не лише виконання вимог для зближення з Євросоюзом, а й умова для зміцнення демократії у державі.
 
Європарламент закликав Єврокомісію посприяти реформуванню української судової системи, використовуючи свої важелі. Єврокомісію також зобов’язали розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня, щоб допомогти Україні реформувати своє законодавство у відповідності до європейських стандартів, включно із перебудовою української судової системи.