Військовим оглядачам словацька армія нагадує сім’ю, в якої на споживок залишається п’ятнадцять відсотків місячної платні. П’ятнадцять бюджетних відсотків – замало для того, щоб і технічно вдосконалюватись, і втримувати військові континенти за кордоном.

Уже відомо, що Словаччина не залишить своїх «блакитних шоломів» на Кіпрі, де вони перебували довше, ніж усі інші миротворчі місії НАТО. Відомо й те, що на столі в міністра оборони лежить план, який передбачає «обезкрилення» армії. Словацькі пілоти літають на застарілих МіҐ-29, а за нові літаки, як пише преса, ніхто ані слова. Брак коштів!

«Питання не місяців, а днів, – каже глава військового відомства Лубомір Ґалко. – Якщо наш бюджет не поповнять протягом кількох тижнів, це означатиме, що Словаччина свою авіацію втратила». Станом словацької армії занепокоєно і НАТО. Начальник відділу оборонного планування Френк Боланд (третій за рангом достойник Альянсу), який в лютому відвідав Братиславу, висловлюється вельми категорично: «Словаччина має великі проблеми, і вони заважають їй виконувати свої членські обов’язки».

Один з обов’язків він конкретизував. Коли Словаччину приймали до НАТО, вона пообіцяла витрачати на військо два відсотки національного доходу.