Керівництво України переконуватиме прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна у вигідності співпраці з Митним союзом за формулою «3+1». Для цього є необхідні аргументи, заявив Радіо Свобода перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Україна може стати «провайдером європейської моделі налагодження стосунків Росії з ЄС», зазначає експерт.

Задекларована Президентом Віктором Януковичем формула співпраці з Митним союзом «3+1» означає, що керівництво країни не має наміру вступати до цієї економічної спільноти. Таку думку висловив в ефірі Радіо Свобода перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він повідомив, що Інститут, який, як відомо, «визначено базовою науково-дослідною установою аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України», підготував аналітичну розробку, в якій «ми аргументуємо ті межі, в яких Україна може співпрацювати з Митним союзом і визначаємо ризики, ймовірні у разі долучення до Митного Союзу».

Ярослав Жаліло наголошує, що підготовка до візиту Путіна ведеться у межах визначених двома параметрами. «По-перше, формула «3+1» чітко декларує, що Україна не планує вступати до Митного союзу. По-друге, Україна планує розвивати вигідні стосунки з Митним союзом», – зауважив Жаліло.

Україна прагне налагодити вільну торгівлю з Митним союзом

Україна планує формувати взаємовигідні прагматичні стосунки з Митним союзом, усвідомлюючи той значний обсяг товарообігу, обсяг коопераційних та інвестиційних зв’язків, який існує у відносинах із Росією та іншими країнами Митного союзу.

Йдеться про формування відносин вільної торгівлі й Україні «конче необхідно створити новий формат відносин вже не з кожною країною окремо (Росія, Казахстан, Білорусь), а з Митним союзом як цілісною структурою», наголосив Жаліло.

За його словами, в такому форматі Україна могла б виступити «у ролі певного провайдера європейської моделі стосунків Росії з Євросоюзом», оскільки Росія неодноразово наголошувала, що її зовнішня політика містить євроспрямований вектор.

А «Казахстан і Білорусь ще більше, аніж Росія зацікавлені у побудові стосунків із Україною за формулою «3+1», де б Україна виступала у ролі певного «євроінтегратора». Це могло б допомогти пом’якшити позицію Росії у рамках Митного союзу. Це питання дипломатії й взаємних переговорів», зауважив експерт.

Президент має аргументи

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень повідомив, що аналітична розробка щодо Митного союзу враховує усі можливі ризики долучення до цієї економічно-політичної спільноти.

«Це насамперед ризики пов’язані з тим, що Україна має зовсім іншу структуру митних ставок, – каже Ярослав Жаліло. – У разі вступу треба було б по значній кількості товарів підвищувати митні ставки. Це серйозна проблема з СОТ, яка має цілком конкретний фінансовий вимір – це компенсації, які б треба було сплачувати. По-друге, ми маємо різні параметри промислової політики. Це було б невигідно по цілій низці параметрів українським виробникам, які по деяких позиціях захищені, а по деяких навпаки – орієнтовані на інвестиційний імпорт».

Експерт вважає, що Україна має об’єктивні обмеження щодо вступу до Митного союзу і «у Президента є усі підстави ці аргументи викласти й аргументовано довести, що Митному союзу вигідно співпрацювати з Україною у форматі 3+1».