Правляча Реформістська партія, яку очолює прем'єр-міністр Естонії Андрус Ансіп, здобула перемогу на парламентських виборах, набравши 28,6% голосів, що відповідає 33 (з 101) мандатам у парламенті.

Про це повідомила Республіканська виборча комісія країни (Центрвиборчком).

Як наголошується в повідомленні, залишилося полічити приблизно 5 тисяч голосів, але це вже не вплине на результати виборів.

На друге місце вийшла опозиційна Центристська партія - 23,2% (26 мандатів), на третьому місці партія Союз Вітчизни і Республіка, яка також входить в нинішню правлячу коаліцію, - 20,6% (23 мандати), на четвертому - Соціал-демократична партія з 17,1% (19 мандатів).

Тільки ці чотири партії зуміли подолати п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для проходження до нового парламенту.

Нинішні парламентські партії Народний союз і партія Зелених набрали відповідно 2,1% і 3,8%, залишившись за бортом парламенту.

Російська партія Естонії (РПЕ), яка висунула на парламентські вибори Руську збірну, як назвали її естонські ЗМІ, набрала 0,9% голосів виборців.

Як припускають естонські політологи, ліберальна Реформістська партія і націоналістична партія Союз Вітчизни і Республіка вкотре складуть правлячу коаліцію, яка буде мати більшість у парламенті (56 з 101 мандатів) та сформують новий уряд, де, ймовірно, на міністерських посадах залишаться ті ж люди.

Раніше повідомлялося, що в голосуванні на парламентських виборах в Естонії, які відбулися 6 березня, взяли участь 573 тисяч 325 осіб або 62,9% від загальної кількості громадян країни, які мають право голосу.

Нагадаємо, на 101 місце в парламенті Естонії претендували 789 кандидатів, 32 з яких - незалежні кандидати, інші представляють дев'ять різних політичних партій.

Ніяких передвиборних союзів, об'єднань різних політичних структур на парламентських виборах, на відміну від муніципальних, за естонським законодавством створювати не можна.

Естонське законодавство не дозволяє особам, які не мають естонського громадянства і проживають в країні зі свідоцтвом на проживання, обирати національний парламент, хоча муніципальне керівництво (місцеві органи влади) вони обирати можуть. Таким чином, приблизно 8% населення позбавлені права визначати долю країни, в якій вони проживають.